У 13 із 62 громад Івано-Франківщини служби у справах дітей досі не зареєстровані як окремі юридичні особи. Прокуратура вимагає через суд провести державну реєстрацію служб.
Наразі статус юридичної особи мають служби у справах дітей у 49 громадах області. Ще у 13 вони продовжують працювати як структурні підрозділи місцевих рад.
Про це повідомляє прокуратура Івано-Франківської області, пише ПІК.
У прокуратурі наголошують: державна реєстрація служби як окремої юридичної особи є обов’язковою. Такі служби займаються захистом прав дітей, ведуть облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, опікуються питаннями усиновлення й опіки, а також представляють інтереси дітей у судах.
Найбільше проблемних громад — на Коломийщині
Із 13 громад Коломийського району необхідну реєстрацію пройшли лише три служби — у Городенківській та Снятинській міських і Отинійській селищній громадах.
Без статусу юридичної особи залишаються служби у справах дітей у Коломийській міській, Гвіздецькій, Заболотівській, Печеніжинській, Чернелицькій селищних, Коршівській, Матеївецькій, Нижньовербізькій, Підгайчиківській та П’ядицькій сільських громадах.
Ювенальний прокурор Коломийської окружної прокуратури Вікторія Тарасенко пояснює, що проблема не лише формальна. Йдеться, зокрема, про збереження таємниці усиновлення та іншої конфіденційної інформації про дітей.
«Коли служба є просто відділом апарату ради, усі її документи проходять через загальну систему діловодства, і до них мають доступ десятки сторонніх людей. У невеликих громадах усі знають один одного, відтак можливий витік конфіденційної інформації», – розповідає ювенальний прокурор Коломийської окружної прокуратури Вікторія Тарасенко.
За її словами, окремий юридичний статус дозволяє службі мати власний закритий документообіг та обмежити доступ сторонніх працівників до інформації про дітей.
Прокуратура вже звертається до суду
Коломийська окружна прокуратура подала позови до Нижньовербізької та Коршівської сільських рад. Прокурори просять визнати бездіяльність органів місцевого самоврядування протиправною та зобов’язати їх зареєструвати служби у справах дітей як юридичні особи.
У Коршівській громаді проживає 1589 дітей. На первинному обліку служби перебуває 21 дитина: четверо дітей-сиріт, 11 дітей, позбавлених батьківського піклування, та шестеро дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
У Нижньовербізькій громаді проживає 2261 дитина, а на обліку перебувають 13 дітей: двоє дітей-сиріт, шестеро позбавлених батьківського піклування та п’ятеро дітей у складних життєвих обставинах.
Ювенальний прокурор наголошує, що від юридичного статусу служби може залежати і швидкість ухвалення рішень у критичних ситуаціях.
«Якщо існує пряма загроза життю чи здоров’ю дитини і потрібне негайне її вилучення з небезпечних умов. За таких обставин, згідно із законом, служба у справах дітей разом із поліцією може здійснювати відібрання дитини від батьків негайно», – розповідає ювенальний прокурор Коломийської окружної прокуратури Вікторія Тарасенко.
За словами Вікторії Тарасенко, якщо служба має статус юридичної особи, її керівник може одразу підписати відповідний наказ. Без такого статусу рішення доводиться додатково погоджувати через керівництво громади, що може спричинити затримки.
Окрім громад Коломийського району, державну реєстрацію служб у справах дітей не забезпечили Болехівська міська, Ланчинська селищна та Угринівська сільська ради. Відповідні окружні прокуратури також звернулися до суду з вимогою провести реєстрацію.
Читайте в ПІК:
У Франківську автомобіль Toyota Yaris наїхав на 13-річну дівчинку (ФОТО)
Від газет до будівництва: як Степан Руднянин починав свій бізнес (ВІДЕО)
