Мабуть, кожен із нас до подробиць пам’ятає перші дні великої війни – кінець лютого 2022 року. Як від думки “Цього не може бути!” перейшли до розпачливих рішень – тікати за кордон, сховатися десь у віддаленому селі та поспіхом складати “тривожний” рюкзак.
Від розгубленого збору “всього й одразу” – до сучасного рюкзака у 2026 році
“У свою квартиру в Івано-Франківську я впустила жити зовсім незнайому сім’ю киян, а сама щодня моталася в райцентр до родичів, – пригадує ті перші місяці повномасштабного вторгнення франківчанка Софія. – У наплічнику – вода, сухарі, “мівіна”, медикаменти, цукор у стіках, документи, теплий одяг, засоби гігієни, зарядні пристрої… Та навіть дитячі зошити. Все це важило немало. Але якось не було важкою ношею. Вранці підйом о шостій – і на автобус, увечері назад з роботи”.
Так, у 2022 році безпека була результатом спонтанної реакції та стресу. Бо той рюкзак через кілька місяців знайшов собі місце в прихожій, щоб бути на підхваті. А згодом і взагалі перекочував на балкон та якось спорожнів…
Нині, через понад чотири роки страшної війни, знову повертаємося до потреби скласти “тривожну валізу”. Бо чи потягне старенька бабуся наплічник? То все ж краще мати під руками зручну валізу на колесах.
Змінився й підхід. Поняття “тривожного рюкзака” еволюціонувало від розгубленого збору “всього й одразу” до продуманого набору для конкретних сценаріїв.
- Сьогодні тривожний рюкзак став компактнішим, функціональним і модульним.
- Замість величезного “з усім майном” – оптимізований, легкий, розрахований на 24–72 години. Неодмінно – компактний радіоприймач на батарейках, powerbank, мультитул та водонепроникний чохол із документами.
- Немає потреби брати оригінали документів: натомість зручніше мати цифрові копії в застосунку “Дія” або в хмарному сховищі, паперові ламіновані копії. А якщо вже оригінали – то в герметичному пакуванні.
- Складаємо стандартний побутовий набір, засоби гігієни, із медичного забезпечення – сертифікований тактичний турнікет, гемостатичний бинт, інше кровоспинне, дезинфікуючі засоби та індивідуальні ліки.
Головні уроки безпеки
Автономність та енергонезалежність. Досвід блеклутів навчив, що зв’язок і світло – це також елементи базової безпеки. Паверстанції, повербанки для роутерів та ліхтарі стали стандартним обладнанням у кожній оселі.
За цей час чимало людей придбали генератори, компактні ліхтарі, які заряджаються від сонячних батарей. Навчилися робити окопні свічки не лише для військових. Запаслися батарейками, туристичним приладдям для розпалювання вогню та приготування їжі тощо.
Інформаційна гігієна та оперативність. У 2022-му ми безупинно дивилися інформаційні канали ТБ, моніторили сотні Telegram-каналів. Зараз навчилися довіряти лише перевіреним офіційним джерелам та налаштовувати сповіщення – застосунки “Повітряна тривога”, карти тривог.
Тактична медицина замість звичайної аптечки. Тут, очевидно, є промах. У 2022-му популярними були тренінги з домедичної допомоги. Але якщо ви побували на такому занятті один раз та просто слухали лектора та споглядали процес, а не спробували практично, то й мало чого з того засвоїли. Чи не так?..
“Навичка зупинки критичних кровотеч за допомогою турнікетів, гемостатиків, ізраїльських бандажів має перестати бути винятково військовою відповідальністю. Знання алгоритму MARCH та вміння накладати турнікет повинні стати цивільним стандартом”, – наголошує ветеран Максим, який саме такими навиками своїх побратимів дякує за своє врятоване життя після важкого поранення.
То чи не варто на кожному підприємстві, освітньому закладі організувати такі безпекові тренінги? А хто подбає про непрацюючих людей, пенсіонерів? Адже іноді на сільській вулиці живе один чоловік-інвалід, а поруч – нікого… Як докликатися допомоги на випадок надзвичайної ситуації, коли ні рідних, ні сусідів поруч немає?..
“Що вже й говорити про перевірку шляхів евакуації, запасні місця зустрічі з родиною на випадок відсутності зв’язку, готовність до швидкої зміни локації. Хіба ми з кимось це обговорюємо? А якщо й обговорюємо, чи зможемо у стресі діяти адекватно? Хто може взяти на себе таку доброчинну місію – Церква, місцеві депутати?”, – роздумує поважного віку пані Стефанія із приміського села.
І хоч безпекові навички, на жаль, стали частиною щоденного життя українців, а не тимчасовим заходом, чи зможемо собі дати раду зі страхом, болем у випадку пожежі чи обвалу будинку?..
А як щодо безпеки робочого та житлового простору? Якщо в 2022-2023 роках ми здебільшого ще бігали в укриття або ж бодай ховалися у ваннах чи підвалах, то з часом звикли до тривог та присипали себе думкою, що то “гахне десь там, а не в мене”.
Нині ж ситуація погіршилася: тривоги на заході країни, як і в інших регіонах – по декілька разів на добу. Тож правила “двох стін” тепер намагаються дотримуватись. А от чи подбали про первинні засоби пожежогасіння вдома – велике питання.
Ми вже згадували про важливість психологічної стійкості. Вміння опановувати паніку, діяти за чітким алгоритмом, підтримати дітей, літніх родичів чи сусідів такі ж важливі, як і інші безпекові заходи.
- Уникайте нагнітання паніки – акцентуйте на зібраності, підготовленості та взаємодопомозі.
- Головний посил: перехід від хаосу – до системної та свідомої підготовки.
- Пам’ятайте, що збентежена людина, яка хаотично пакує величезну стару сумку, може в розпачі та страху допустити помилок, що можуть коштувати життя не тільки їй, а й тим, хто поруч.
- Заздалегідь підготовлений компактний ергономічний рюкзак чи валіза на колесах, де все лежить на своїх місцях, – це еволюція підходу до власної безпеки та психологічна стійкість.
Світло в безпеці
Недарма кажуть, що озброєна знаннями та навичками людина – убезпечена людина. Хоч, звісно, ніхто не може нині передбачити надзвичайну ситуацію, але бути готовим до неї точно потрібно.
І нехай світло людської уваги, рука допомоги, атмосфера затишку, контрольованої ситуації та надії стануть запорукою порятунку. Не дай, Боже, щоб усе це знадобилося, але знати треба.
Людмила Стражник. Фото авторки.
