Представники Мінсоцполітики, Нацсоцслужби, Держслужби у справах дітей, ЮНІСЕФ, громад і громадських організацій шукали відповідь на важливе питання: чому право дитини на підтримку часто залишається задекларованим і не стає реальною допомогою там, де вона живе.
Учасники форуму визнали, що послуг, які мають бути в кожній громаді, поки бракує. Масштаб проблеми показав голова Національної соціальної сервісної служби України Ігор Ільченко на прикладі результатів перевірок громад.
«Із понад 300 громад, які ми перевірили, лише 7% забезпечили послугу раннього втручання. Обов’язковою умовою її надання є оцінка потреб населення, але навіть не всі громади, де ця послуга є, таку оцінку провели. Тобто вони фізично не знають, чи є в них діти, яким ця послуга потрібна», – зазначив Ігор Ільченко.
Він нагадав, що забезпечення базових соціальних послуг належить до власних повноважень громад, а не до функцій, які делегувала держава. Ще одним серйозним викликом Ігор Ільченко назвав кадри. Лише 16% працівників соціальної сфери мають профільну освіту, а 82% кажуть, що потребують професійного розвитку.
Навіть там, де послуги з’являються, вони не завжди втримуються. Часто їх запускають громадські організації за кошти донорів, і після завершення проєкту громада не завжди готова їх підхопити.
«Ми першими виявляємо потреби, створюємо нові моделі підтримки, навчаємо фахівців, доводимо ефективність послуг. Але після завершення грантового фінансування сталість, на жаль, забезпечити не можемо, а громади не завжди готові брати на себе відповідальність», – пояснила директорка департаменту з розвитку програм СОС Дитячі Містечка Дар’я Касьянова.
Спікери національного й місцевого рівнів та громадського сектору зійшлися на тому, що виправити ситуацію можна лише спільними зусиллями, і вже є механізми, які це підтверджують.
Так, директор СОС Дитячі Містечка Сергій Лукашов наголосив, що ні війна, ні управлінські прогалини не можуть виправдовувати пасивність, а робота задля захисту дітей має тривати щодня.
“Мережа соціальних центрів, дитячих просторів, мобільних команд СОС Дитячі Містечка лише протягом 2026 року охопила підтримкою понад 94 тисячі учасників. У середньому щомісяця ми підтримуємо 25 тисяч осіб у 10 областях України», – зазначив Сергій Лукашов.
А за словами керівниці програм захисту дітей ЮНІСЕФ в Україні Наталії Датченко, завдяки державним мікрогрантам для різних надавачів послугами за рік охопили 52 тисячі дітей і сімей.
Учасники погодилися, що наступними кроками мають стати стабільне державне фінансування базових соціальних послуг, системний професійний розвиток і супервізія фахівців, а також планування послуг на основі реальних потреб громади. Громади, своєю чергою, не мають боятися соціального замовлення і мають брати на себе пілотні послуги після завершення проєктів.
Окрему увагу учасники приділили молоді, яка виходить з інтернатних закладів і сімейних форм виховання. Зокрема, обговорили проєкт оновленого стандарту послуги соціальної інтеграції, який розробила робоча група.
На відміну від чинного, він охоплює не лише випускників інтернатних закладів, а й молодь із прийомних сімей та опіки. До розробки стандарту залучали молодь з досвідом альтернативного виховання.
Прийомні батьки, які взяли участь у дискусії, наголосили, що такий супровід потрібен родинам: дорослішання не закінчується у 18 років, і молодій людині важливо знати, до кого звернутися по допомогу.
Читайте в ПІК:
- «Жінка жінці — підтримка»: у Франківську відбувся бізнес-форум «Проявлення» (ФОТОРЕПОРТАЖ)
- Уряд оновив умови програми підтримки бізнесу «Точка опори» та збільшив суму виплат
- АРМА готує до передачі в управління один з торгових центрів в Івано-Франківську
