Франківець Максим Застава (на фото) за п’ять років відвідав більше 60 країн. А на світовому туристичному порталі NomadMania серед українців від 20 до 29 років хлопець восьмий у рейтингу, пише ПІК.
Для читачів ПІКу мандрівник розповів про:
- 40-денні мандри під час карантину Південною Америкою;
- плюси й мінуси активного відпочинку;
- чому подорожі змушують мозок працювати інакше;
- що потрібно мати та знати для поїздки в іншу країну та куди варто поїхати.
Максиму Заставі з Івано-Франківська 25 років. Він добре знає англійську мову, та здобувати освіту технічного перекладача йому не сподобалось. Він часто подорожує, а от засвоювати теорію без практики в інституті туризму теж не припало до душі. Вже 4 роки хлопець працює редактором одного з франківських онлайн-видань та відкриває для себе нові країни. Зараз у його списку 65 відвіданих країн. На світовому туристичному порталі NomadMania серед українців від 20 до 29 років Максим восьмий у рейтингу.
Максиме, ти навчався в інституті туризму франківського вишу. Це там тебе надихнули підкорювати світ, подорожуючи?
Навчання жодним чином не надихнуло мене, бо все зводилося до “перепиши текст у зошит, завчи його і розкажи на практичному занятті”. Я туди вступив, бо в школі добре не подумав, чим хочу займатися. Це моя помилка. Треба було краще вчитися, більше часу приділяти саморозвитку.
На щастя, життя звело мене з “правильними” людьми. Після цього я навіть почав припускати, що існує доля. Надихнув мене Вадим Войтик, який прийшов до нас з презентацією про подорожі та власний досвід у цій справі. До слова, він наразі відвідав понад сто країн. Після лекції ми обмінялися контактами, а коли я пізніше був у Болгарії на роботі – домовився з ним про поїздку в Індію.
Одразу почав подорожувати за кордоном чи й досліджував Україну? Коли усвідомив, що мандри тобі подобаються?
Мої подорожі Україною – це сором, бо практично ніде не був. Точно не далі Києва. Сам їздити не хочу, а знайомий, з яким подорожую, вже всюди був
А перша масштабна поїздка трапилася восени 2016 року. Це був для мене шок. Це була Індія й це було на три тижні. Про неї тоді знав, що там Тадж Махал й непогані курорти, а виявилося все не так просто. Для мене слово “подорож” було рівноцінне слову “відпочинок”, а виявилось, що це купа недоспаних годин, часом незручні готелі, нова культура, яка тобі здається дикою.
Наприклад, було трішки дивно, коли серед вулиці спалювали мертвих людей. А ще бруд й антисанітарія практично всюди. Мова йде про північну, центральну частини Індії. Після цього зрозумів, що чакра подорожувальника для мене залишиться закритою.
Але близько за місяць я потрапив у Гонконг й все різко покращилося в моїй голові: те, як люди поєднують природу й хмарочоси, які там технології, яка там їжа й панорами – це все дуже надихнуло.
За свої 25 років ти відвідав 65 країн – це вражає. На яких континентах був?
Вперше за кордон потрапив, коли був школярем. Це був Єгипет з батьками. Далі були Польща та Болгарія. В останній я власне заробив перші гроші на подорож – працював там влітку офіціантом. Але левова частка країн – понад 60 – в період з 2016 по 2021 роки.
Найбільше країн відвідав у Європі: вони близько одна до одної розташовані, тому цифра відвіданих територій росла дуже швидко. Був у Азії, у двох африканських країнах та нещодавно у Південній Америці.
Яка подорож була найтривалішою?
З 24 грудня 2020 по 2 лютого 2021 року – у Південну Америку. Наш маршрут був країнами Бразилія, Чилі, Еквадор, Колумбія, Мексика.
- Канкун, Мексика
- Колумбія.
Чим запам’яталися мандри під час карантину, Максиме?
Я б не сказав, що подорож була критично важкою під час карантину. Але певні корективи ця обставина внесла. До прикладу, не вдалося потрапити до Аргентини, бо туди пускають лише жителів сусідніх країн. Тому не побачили у всій красі водоспади Ігуасу, адже саме Аргентині дістався “найжирніший шматок” цієї краси. Та бачили цей водоспад з бразильської сторони, та це зовсім інший масштаб.
Певні складнощі були у Чилі. Туди пускають за умови негативного ПЛР-тесту, але, май таку ласку, відсидіти 10 днів на самоізоляції в готелі. Звісно, ми не могли витрати стільки часу в пусту, тому не вийшло потрапити на Вогняну землю – найпівденнішу частину Південної Америки. Це мав бути один з основних понтів у нашій мандрівці, тому вона запам’яталася недовиконаним списком. Але з’явилися зайві дні, щоб насолодитися Карибським морем.
До речі, в Латинській Америці всі ходять в масках навіть на вулиці. А в магазинах й різних закладах обов’язково міряють температуру й охоронці самі тобі порскають антисептик на руки. Підозрюю, тотальне дотримання правил пов’язане із суттєвим штрафом, який може влетіти порушнику.
Є люди, які обирають пасивний відпочинок – годинами засмагають та користуються послугою готелю “все включено”. Ти з співмандрівником практикуєте переважно активний відпочинок. Чим це тобі подобається?
Майже у 100% випадків ми максимально ефективно намагаємось використати час на початку. А вже ближче до завершення подорожі обираємо міста з морем, комфортними готелями тощо. Скажімо так, переварюємо пережиті емоції.
Активний відпочинок – це банально можливість побачити більше. Позасмагати можна й на Бистриці. Тим більше, вважаю дурістю поїхати умовно в М’янму й сидіти у готелі з басейном.
Активний відпочинок – це колосальне збагачення знаннями про інші культури, звичаї та навіть просто про їжу. Для мене відкриттям в Гонконгу став драгонфрут – якщо бачу його десь за кордоном, обов’язково купую.
- Каппадокія.
- Туреччина
Туреччина – взагалі мекка для туризму. Недооцінена країна, адже переважно туди їдуть за морем та олінклюзів. Чого тільки варта Каппадокія із її неймовірними заходами сонця й коли в небо підіймаються десятки повітряних куль.
На фоні цього мінуси не відчуваються. Найнеприємніше для мене – недосипання. Це дуже характерно для активних подорожей. Часто доводиться ночі проводити в аеропортах, вокзалах, транспорті. Бажано з собою мати беруші.
- Ріо.
Також не всі міста прекрасні, як на картинці. Нещодавно був в Ріо. Думав, там пляжі, комфорт, привітні люди, а по факту – вулиці переповнені, скажімо так, асоціальними елементами. А ввечері взагалі краще не висовуватися з готелю. До такого теж треба бути готовим.
То правду кажуть, що подорожі не тільки про нові враження, емоції, а й розширення світогляду?
Я б сказав, що подорожі очищають голову й змушують швидше думати, приймати рішення, збирати себе до купи. Не завжди все залежить від тебе. План подорожі має бути ідеальним, але коли відміняють або переносять якийсь рейс, потрібно швидко продумати наступні дії. За таких обставин хочеш-не хочеш, а швидше ворушити мізками навчишся однозначно.
Також “прокачуються” комунікативні здібності. Часом без місцевих людей в інших країнах складно розібратися.
Я б не сказав, що подорожі якось повністю перезавантажують, світ постає в нових фарбах й ще купа “зализаних” фраз. Можливо, я занадто приземлена людина, але бачу користь від мандрівок в плані практичних, повсякденних справ, ніж у змінах у свідомості й духовності.
Ти згадав про ідеальний план подорожі. Що потрібно знати та мати мандрівнику?
Після вибору країн починається підготовка, складання маршруту, вибір дати. До масштабних поїздок, як от в Південну Америку, приготування, як правило, тривають місяцями.
Чи потрібна віза для в’їзду у країну, можна глянути на сторінці Вікіпедії “Візові вимоги щодо громадян України” “Візові вимоги щодо громадян України”.
Також є актуальна мапа, де розписані умови перебування під час пандемії.
Звісно варто знати іноземну мову, англійську – однозначно. Також бажано знати базові слова тією мовою, якою користуються у тій чи іншій країні (побажання доброго ранку, дня, ночі, слова “так”, “ні”, знати числівники). Наприклад, у багатьох країнах Латинської Америки англійську знають не всюди, навіть персонал у готелях.
Складніше питання про суму грошей, яку треба мати. Суттєво б’є по гаманцю переліт за океан. Але в більшості країн розцінки приблизно наступні: вартість проживання (двомісний номер -20-40 євро), вартість харчування (це дуже індивідуально, та нехай ще +-20 євро), музеї, проїзд містом, сувеніри (ще +-20 євро). Разом десь 60 євро на день. Варто врахувати також пересування між містами, але це роблять на місці або на тематичних форумах.
Подорожувати завжди дорого, чи можна на чомусь зекономити?
Значна економія може бути при купівлі авіаквитків. Аби не пропустити акції, варто підписатися на розсилку від авіакомпаній.
Яка твоя найдорожча мандрівка?
Цього січня в Південну Америку. По-перше, сам по собі дорогий трансатлантичний переліт. По-друге, досить часто треба було робити ПЛР-тести. З нашим маршрутом Бразилія, Чилі, Еквадор, Колумбія, Мексика робили 4 рази. Там це коштує 100 доларів.
Ще 200 доларів знадобилися, щоб просто потрапити на Галапагоські острови. Це все коштувало більше 100 тисяч гривень.
- Південна Америка.
Де обов’язково хочеш побувати та які країни радиш відвідати?
Хочу відвідати всі штати США, Гренландію, а коли з’явиться сміливість – Північну Корею.
Зараз я б не рекомендував дуже далекі подорожі, бо через пандемію часто змінюються правила в’їзду, тому є ризик “поцілувати кабінку з паспортистом” й повернутися додому.
Ідеальним варіантом зараз є Туреччина – велика й багатогранна країна, часті перельоти з України, не надто дорогі квитки. В ідеалі – взяти машину на прокат, щоб не залежати від громадського транспорту й мати місце для сну, якщо хочете зекономити. Крім того, в Туреччині чарівні дороги – якісне покриття й неймовірні краєвиди.
- Фарери
- Фарери
Для в’їзду достатньо мати негативний ПЛР-тест (але тим, хто останнім часом був у Великій Британії, ПАР, Данії чи Бразилії доведеться відбути 14-денний карантин). Також необхідно мати страховий поліс на Covid-19.
Коли й якщо відкриють Європу, однозначно варто об’їздити її. Щоб “назбирати” більше країн, теж раджу брати машину. Хоча в ЄС дешеві авіаперельоти.
Ця думка може здатися дивною, але зараз ідеальний час, щоб подорожувати. Тепер популярні й фотогенічні місця пустують. Взяти ту ж Каппадокію – це ж просто фантастичний історико-географічний регіон з унікальними скелями, який завжди був переповнений туристами. Зараз там пусто – лише місцеві й туристи з інших регіонів Туреччини. Немає безкінечних черг у музеї. Готелі подешевшали, щоб заманити більше гостей. Якщо є можливість подорожувати – гріх цим не скористатися.
Інтерв’ю вела Марія Гурецька.
Читайте також:
Прикарпаття: “Нелегали до міграційної служби не приходять, їх треба виявляти», – Сергій Саїв (ФОТО)
Ваш гороскоп на тиждень 8 – 14 березня
На Тернопільщині горів цукровий завод (ФОТО)
Читайте нас у тг
