Історичне місцезнаходження цієї кам’яниці на час зведення – мажа між Заболотівським передмістям і приміським поселенням Княгинином-Колонією, на території останнього.
Магістрат протестує
Німецька протестантська громада зібралася його збудувати на земельній ділянці, яка довший час належала якомусь поляку. Але у 1906 році очільник німецької діаспори Теодор Цьоклер таки викупив цю землю. Пастор замовив проект архітектору Яну Шпореку. Кошти взяли зі спадщини дідуся дружини Цьоклера. Але магістрат, що представляв інтереси міста, запротестував…
Кадастрова карта міста. 1848 р.
Як відомо, вулиця Домбровського (нині – М.Підгірянки) тут вливається в Сапіжинську (Незалежності) під гострим, але не прямим кутом, що утруднює виїзд і в’їзд, а сам триповерховий будинок взагалі закриває видимість.
Однак німецька громада через крайовий відділ у Львові таки здобула дозвіл і спорудила будинок у 1908 році.
“Ювілейний” та “Паулінум”
Оскільки будинок був освячений у рік 60-ліття правління цісаря Франца Йосифа І, він дістав офіційну назву «Ювілейний».
На першому поверсі розмістилися універсальний магазин, каса взаємодопомоги, читальний зал. Другий і третій поверхи здавались під квартири, де мешкали особи, котрі працювали у відповідних протестантських закладах: гімназії, притулках для дітей, кірсі.
“У підвалі були пекарня і склади, на першому поверсі – велика кухня для 400-500 членів закладу Теодора Цьоклера, на другому – місця для відпочинку працівників фабрики «Віс», помешкання завідуючих кухні й пекарні, на третьому і четвертому – “Вартбург”, тобто гуртожиток для старших гімназистів (до 40 осіб), великі й малі спальні, а на четвертому – ще й кімната префекта (вчителя-вихователя)“, – писав у своїх нарисах професор Володимир Полєк.
Мансарда використовувалась під заклад, званий “Паулінумом”. Там молоді теологи вивчали досвід роботи в діаспорі.
“Будинок Густава Адольфа”
У 1932 році Цьоклер назбирав достатньо грошей, аби добудувати до “Ювілейного” ціле крило з боку сучасної вулиці М.Підгірянки. Тоді протестанти вшановували 300-річя з дня загибелі в битві під Лютценом шведського короля-лютеранина Густава ІІ Адольфа. Нову кам’яницю назвали “будинком Густава Адольфа”.
Із «Ювілейним» вона з’єднувалась довгими зовнішніми балконами. Цікаво, що в цьому будинку також містився “Фріденсгорт” – гуртожиток для молодших школярів. Після 1939 німці виїхали, а будинок перейшов у власність держави…
Відтоді будинок використовується як житловий. На першому поверсі розташовані крамниці.
Читайте також:
- Було-стало: знову романтична “стометрівка” у Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Фонтан на Вічевому майдані в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: фрагмент “стометрівки” в Івано-Франківську
- Було-стало: пам’ятник Адаму Міцкевичу в Івано-Франківську на площі його імені (ФОТО)
- Було-стало: аптека “Під ангелом” на вулиці Собеського (ФОТО)
- Було-стало: Будинок фабрики індпошиву одягу в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Музей історії релігії та атеїзму в Івано-Франківську (ФОТО)
Читайте нас у тг
