Івано-Франківськ

Тривожні думки записуйте та аналізуйте, щоб з ними впоратися, – психологиня Наталя Андрусів

Тривожність викликають, зокрема, пандемія та карантин, бо вони погіршують якість життя.

anxiety 2  600

Тривожні думки ні для кого не є дивом. Тривожитись природно для кожної людини. Іноді цей стан миттєвий та здоровий, а у когось стає хворобливим та погіршує якість життя.

Про ознаки тривожності та як відволіктись від хвилюючих думок, особливо під час карантину для читачів ПІК розповіла психологиня Наталя Андрусів (на фото).

171203234 158423262859328 2889105464686644529 n scaled

Здорова тривога – це нормально

Хвилюватися за майбутні події чи через певні ситуації природно. Тривога – це захисний механізм, який дозволяє нам вижити. Він сигналізує про ймовірну небезпеку та мобілізує до дій, якщо нам щось загрожує.

“За реакції на небезпеку, як от “бий, тікай, стій”, а також тривогу, відповідає мигдалеподібне тіло людини. Під час небезпечної ситуації воно посилає імпульси, стається викид адреналіну, людина тікає від загрози. Також у нас є кора головного мозку, яка аналізує ситуацію. Наприклад, ми не йдемо на дорогу, де їде машина. Це природна реакція, яка допомагає нам вижити. Чи після аналізу ситуації йдемо здавати екзамен, хоча через нього переживаємо”, – пояснила психологиня.

У тривожної людини буває пришвидшене серцебиття, блідість, пітливість, ознаки стресу та панічної атаки, а також є нав’язливі думки, незрозумілий страх, безсоння.

“Є люди менш та більш тривожні. Це пов’язано із фізіологічними та психологічними особливостями. У когось це спадкове – нервові волокна тонші, сигнали передаються швидше й людина тривожиться більше. Також впливає середовище, у якому людина виховувалась. Наприклад, від того, чи батьки надмірно опікали, чи дозволяли самостійно приймати рішення тощо”, – зауважила Наталя Андрусів.

Психотерапевт в поміч

Людина може тривожитись через стосунки з близькими, власне здоров’я чи своє соціальне життя. Іноді це відчуття миттєве, а часом довготривале і навіть хворобливе. Якщо це впливає на якість життя, заважає виконувати побутові справи, то варто звернутися за допомогою до психотерапевта. Фахівець визначить природу ваших тривожних розладів та допоможе з ними впоратися.

Прикладом нездорової тривоги є категорична відмова сідати у літак через страх розбитися, хоча ми знаємо, що це малоймовірно. Або жінка боїться померти від раку грудей, як її мама. Хоча результати аналізів свідчать, що вона цілком здорова, переживання не зникають.

На якість життя впливають також пандемія та карантин. Люди не знають, доки це триватиме, як проходитиме навчання та як вплине на роботу.

Наталія Андрусів зауважила, що тут у кожної людини є два варіанти поведінки: сидіти вдома і тривожитися, або аналізувати свою ситуацію, визначити, що можна для себе зробити, а на що людина не впливає. Наприклад, панічно боятися вийти з дому навіть по продукти через коронавірус – це не нормально. Із захисною маскою та при потребі це треба робити.

Без “воронячого гнізда” на голові

Психологиня радить навчитися тримати тривогу під контролем й не думати про те, що змінити не можемо. Ось кілька варіантів, як це можна зробити.

Варто проводити час з людиною, яка не підтримуватиме вашу тривожність й не заспокоюватиме фразою “все буде добре”, а глибше аналізуватиме ваші побоювання та допоможе обрати варіанти вирішення проблеми.

Можна відпочити, відволіктись на те, що вас відновлює та заспокоює. Це може бути читання книги, медитація, похід до церкви, прогулянка, пробіжка та інші речі, які поповнюють ваш внутрішній ресурс.

Найефективніший варіант – записувати та аналізувати тривожні думки. Якщо людина переймається за своє здоров’я, то слід придумати, як покращити його стан, наприклад, пити вітаміни чи займатися спортом. Якщо хтось боїться померти, то такі думки не пускати у свою голову, бо вона на це не впливає.

“Є приказка: ворони літають над головою і ми нічого не можемо з цим зробити, але ми можемо не дати їм звити гніздо у нас на голові. Тож скажіть собі: так, мене це тривожить, але не можу це змінити, тому я не приймаю цю тривожну думку. Ми автоматично про щось думаємо, але ці думки – не частина нас. Якщо їх записати, то у голові стає ясніше. А з тривожними думками не треба боротися, а навчитися з ними жити”, – зауважила фахівчиня.

Публікацію підготувала Марія Гурецька.

Подорожі змушують думати швидше, – 25-річний франківець Максим Застава, який відвідав 65 країн (ФОТО)

На Прикарпатті зв’язкову УПА Парасковію Гураль привітали з 95-річчям (ФОТО)

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram
Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено