Рогатка уявляла собою шлагбаум, який перегороджував дорогу, сторожову будку або невеличкий будиночок біля дороги. При рогатках чергували озброєні солдати, які брали участь у зборі мита, писав краєзнавець Сергій Петрицький.
До цього мито збирали при міських фортечних брамах. Коли на початку 19 ст. почався процес демонтажу фортечних стін та брам, почалось спорудження рогаток, які перейняли на себе митну функцію.
На мапі Станиславова Владислава Мюльна 1877 р., позначено 9 таких рогаток, три з яких на дорогах державного значення.
Рогатки на мапі позначені латинськими великими літерами та піднятою до гори стрілою шлагбаума.
Розміщувались вони на вулицях:
А-Сапіжинська (Незалежності), дорога державного значення, рогатка між католицьким та єврейським цвинтарями;
В-Брукована (Мазепи), дорога державного значення;
С-Галицька, дорога державного значення, рогатка перед Торговицею (колишній Піонерський парк);
D-Зосина Воля (Коновальця), рогатка в районі казарм артилерії (військова кафедра Нафти і газу);
E- Середня (Чорновола), рогатка в районі парку Шевченка;
F-Липова (Шевченка);
G-Бельведерська;
H-Вовчинецька;
I- нова вулиця яка йде до залізничного Двірця, пізніше вул.Романовського(Гаркуші), перед поворотом на вул. Вузьку (Франка).
“Колись в’їзд в місто був там, де площа-роздоріжжя Незалежності, Січ.Стрільців, Франка, а тепер і Мельника. Тим стояла “рогатка” (шлагбаум), такий собі “блок-пост”, де збирали мито за в’їзд. Це як брама в місто. Таке було у всіх містах з Магдебургією. От воно й називалось “Тисменицька рогатка”. Зараз там справді один з центральних вузлів міста транспортних і стоянка авто. Тобто, коли маєш бути десь в центрі – то кажеш таксисту просто – “На Рогатку”. Це ж зрозуміло. І, до речі, слово “рагуль” (рогуль) походить від того, що це “той, хо мешкає за рогаткою”, не в місті”, – писав Ігор Панчишин.
Цікавим було оголошення (в газеті 1875 р.) про розміщене Магістратом про відкритий аукціон на право стягнення т.зв. “КОПИТКОВОГО” податку на 9-ти рогатках, які вели до міста.
Рахувалось, що своїми копитами тварини псували міську бруківку і зібрані кошти перераховувались на її ремонт. Як правило, дорогу перегороджував шлагбаум,а поруч стояла будка. Вночі рогатка освітлювалась нафтовим ліхтарем, який розміщувався на стовбі.
Після Першої світової війни, рогатки почали поступово втрачати свою функцію, а з часом повністю зникли.
До слова, мапа 1877 року цікава ще тим, що це перша мапа Станиславова створена після Великої пожежі (1868 рік), коли вигоріло близько 300 будинків разом з ратушею і вірменським костелом. Автор мапи – міський будівничий Владислав Мюльн, разом з бургомістром Ігнацієм Камінським керували роботами по відновленню міста після лиха.
Читайте також:
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: що колись було на місці “Білого будинку” (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: підземелля під Колегіатою (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: каземати біля ОДА (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: підземелля Палацу Потоцьких (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: фортечне озеро (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: підземні легенди Потоцьких (ФОТО)
- Подорож у невідоме: що приховують підземелля біля Катедри. ФОТО
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: розгадка провалля біля “Пасажу” (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: боїско та пагорб “Соколу” (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: будинкове “метро” на Курбаса (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: стовпи з зображенням давнього герба міста (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: у пошуках Галицької брами (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: заміський палац Потоцьких на Бельведері (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: найстаріші дерева міста (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: синагога отинійського ребе Хаїма Хагера (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: стара і нова Торговиця (ФОТОАРХІВ)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: що колись було на місці площі біля драмтеатру (ФОТО)
-
