Міст на Пруті в Яремчі розташовувався на 63,8/9 км лінії Станиславів – Воронєнка. Збудований в 1894-96 роках за проектом професора Львівської Політехніки Зигмунта Кульки.
Головним будівничим був польський інженер Станіслав Косинський. Він складався з двох арок по 8 м, п’ятьох – по 12 м і однієї – 65-метрової над руслом Пруту. Остання арка вважалася на той час найбільшою у Європі.
Пізніше яремчанський міст став взірцем для усіх інших мостів в Європі і Африці. Кажуть, подібні віадуки в Европі почали з’являтися тільки в середині наступного століття, де на відміну від прикарпатського використовувалися переважно для руху автотранспорту. Згаданий міст-віадук побудували всього лиш за 2 роки, здавши у 1896 р.
В липні 1917 року міст був зруйнований відступаючою російською армією під час Першої світової війни.
Російські війська підірвали 12-метрову арку зі сторони Делятина, розташовану поряд із 65-метровою, унаслідок чого обидві були зруйновані.
Для відновлення руху поїздів (гостра потреба у перевезенні австрійської армії) відразу ж почалася відбудова моста. Було споруджено 18-метрову металеву арку з елементів системи Рот-Ваґнера, яку вставили на місце зруйнованої 12-метрової арки.
Відтак розпочали відновлення великої арки. 1925 р. Дирекція державних колій приступила до відбудови 65-метрової арки з кам’яних тесаних брил, на укладку й цементування яких витратили лише 33 робочі дні. 13 липня 1927 р. всі роботи були закінчені. Але оригінальний дизайн Косинські було змінено, замість чотирьох “пахвин” головного прольоту було зроблено п’ять.
В 1944 році відступаючі німецькі війська підірвали міст. Цікаво, що передбачаючи потужну силу вибуху, гітлерівці порадили мешканцям Яремче заклеїти вікна паперовими стрічками.
Радянська влада не бавилась в атракційність моста і відновила його, замінивши на залізобетонну конструкцію. В результаті Яремче втратило свою “візитівку”.
Читайте нас у тг
