За атмосферністю франківських бібліотечних заходів їде молодь з різних куточків України. Організаторами цих подій є працівники абонементу Центральної міської бібліотеки Івано-Франківська.
Чим цікаві заходи та як працювати, щоб бібліотеки не закривали для читачів ПІКу розповіла Ольга Кирста.
Ольга Михайлівна працює у бібліотеці понад 40 років: починала з посади бібліотекарки абонементу, а тепер завідувачка відділу обслуговування Центральної міської бібліотеки.
Разом з активістами закладу ініціювали створення мистецької молодіжної організації “Арт-Актив”, з сином Богданом організували проєкт “Бібліотечник”, а наразі гуртує біля себе молодь в творчому об’єднанні “Бібліоспільнота творчої молоді”.
Пані Ольго, чим зараз живе бібліотека? Які заходи проводите?
Побутує думка, що бібліотека – це заклад, де тільки видаються книги. Та час не стоїть на місці й змушує книгозбірні змінюватися, трансформувати свої основні функції, враховувати запити читачів. Працівники нашої бібліотеки уже давно вийшли із зони комфорту, подолали шаблонне мислення і світосприйняття, навчилися взаємодіяти з різними категоріями користувачів.
Ми провели більше 25 бібліотечників, організували бібліопосиденьки, зустрічі з письменниками та презентації їхніх книг, фотовиставки і виставки робіт творчих краян.
Також проводимо благодійні акції на підтримку художниць-мешканок Будиночку підтриманого проживання для молодих людей – сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові”: Уляна Белей малює, тримаючи пензлик ротом, Люба Оробець, Яна Хазанюк та інші мешканці роблять милі фетрові дрібнички до свят, а Ігор Човпило – красиві декоративні свічки.
Підтримку та прописку в стінах бібліотеки знайшла жива акустична музика. У нас звучали гітара, скрипка, укулеле, дримба, дощовиця тощо. Виступали гурт “Сни Дріади”, Міша Бойчук, Андрій Маврик та багато-багато інших.
Як вплинув на роботу бібліотеки карантин?
До карантину основним завданням було обслуговування читачів, які заходили у бібліотеку за книгами. Зараз відвідувачів немає, але дні працівників насичені. Якщо раніше ми зустрічалися із читачами в живому форматі, то зараз проводимо заходи у відеоформаті,зокрема, і на Zoom платформі. Поступово робота бібліотеки перейшла на терени віртуального простору.
На сайтах та сторінках у соцмережах Міської центральної бібліотечної системи та “Культурної мапи Івано-Франківська” наші працівники пропонують переглянути віртуальні книжкові виставки, буктрейлери, тематичні відеоролики тощо. Там є публікації про книги, письменників, а також рекомендації що прочитати нового і цікавого на карантині. Наші відео є на Ютуб-каналі.
Карантин – це час для самоосвіти. Ми працюємо з книжковим фондом, готуємося до онлайн заходів, вивчаємо досвід інших бібліотек.
А ще Івано-Франківська міська бібліотечна система впроваджує новинку – безконтактний похід у бібліотеку “Книга на замовлення”. Читач онлайн може замовити книгу, узгодити з бібліотекарями час та дату, коли зможете її забрати, а при потребі її доставлять додому. Послуга безплатна.
Нещодавно ви провели перший в Івано-Франківську БібліоФест. Вірші читали просто неба.
Так, літературно-мистецька подія відбулась в рамках святкування другої річниці Івано-Франківської міської територіальної громади. Бібліотека – це простір, який враховує потреби абсолютно всіх людей нашої громади і належить кожному з нас. Ми хотіли показати нашу бібліотечну роботу та її нові форми. Були літературні, інформаційні та творчі локації: “Поетичний марафон”, “Золотий вік у бібліотеці”, “Бібліотека з любов’ю до дітей”, “Творимо дива у бібліотеці”, “Інклюзія у бібліотеці”, “Бібліотека – інформаційний простір”.
Ідея провести Бібліофест належить директорці міської централізованої бібліотечної системи Оксані Вовк. Я відповідала за локацію “Поетичний марафон”. В основному задіяли творчу молодь міста, які є палкими прихильниками нашого абонементу уже понад 6 років.
Присутні чули не тільки вірші молодих авторів, а й музичні композиції, у тому числі мелодії дримби та трембіти.
До поетичного читання під відкритим небом також долучилися учасники клубу “Людей Золотого віку”, який діє при читальному залі нашої бібліотеки.
Кажуть, що інколи заходи проводять для звітності, а не для читача? У вас теж це присутнє, чи завжди є зацікавлені?
Якось ми проводили презентацію книги і я запросила людей “для аудиторії”. Та вони були не зацікавлені, не підготовлені, і мені було шкода авторку книги, бо презентація була досить цікавою, але її не слухали, тому більше не практикую такі методи. Не зганяю людей для галочки.
Якось до нас приїжджав письменник зі скандинавської країни. Ми запросили багато людей в читальну залу, а його це здивувало, бо у них проводять захід навіть для 4-5 людей. Тоді я зрозуміла, що краще нехай буде 5-7 людей, яким захід буде цікавим, а не 40, які будуть дрімати, або в телефонах зависати.
Та проведення літературників в бібліотеці довело, що молодь охоче відвідує заходи з живим творчим спілкуванням. На наші “Бібліотечники” приходило стільки людей, що інколи приміщення абонементу бібліотеки було для них затісним. Це були тематичні вечори до дня народження Василя Стуса, Василя Симоненка та інші.
На великі, так би мовити, ювілейні заходи, ми збирались в читальній залі. Запрошували тих, кому цікаво, чиї контакти вже маємо в напрацюванні за ці роки. Організації заходу передує велика підготовча робота, обдзвонюємо, спілкуємось, домовляємось. І інколи бажаючих виступити так багато, що не всім вистачає часу, тому завели форму реєстрації.
Поділіться секретом, як вдалося залучити молодь до бібліотечних заходів?
Працівники міської бібліотеки сьогодні йдуть в ногу з часом, змінюються відповідно нових реалій, ініціюють впровадження в практику інноваційні форми роботи. Бібліотекарі підтримують молодіжну творчість, талант, веселий настрій, молодіжний драйв.
А почалося все банально. Мій син Богдан відвідував квартирники. На них вони з друзями-однодумцями спілкувались, читали вірші, проводили майстер-класи, співали. Я запропонувала це робити не у когось на кухні чи в кафе, а в бібліотеці. Ми реалізували цю ідею.
Тобто бібліотечник – це альтернатива квартирникам. Богдан став нашим співорганізатором та незмінним ведучим креативних бібліотечних заходів проекту.
“Бібліотечник”. Спочатку нас було небагато, проте з кожним наступним заходом кількість учасників збільшувалась, люди почали приводити своїх знайомих.
До прикладу, постійна учасниця теперішніх бібліотечних заходів – Герда Соняш, прийшла в бібліотеку за книжкою, коли у нас відбувався захід. Та дівчина була настільки подивована проведенням бібліотечника, відчула його атмосферу, побачила, що у нас незаангажовано й почала сама приходити і часто долучатись до їх проведення.
Географія наших бібліотечників дуже велика. До нас приїжджали із Одеси, Дніпра, Южноукраїнська, Чернігова, Києва, Вінниці, Краматорська, Слов’янська Чернівців, Львова, Тернополя, Рівного та інших міст. Вони так і говорили, що їдуть до нас за атмосферністю, за енергетикою та спілкуванням.
Бібліотечник проводили 4-5 разів на рік. Останній, ювілейний був у 2019 році. Тепер ми створили Бібліоспільноту творчої молоді. Це наші учасники, які виросли із тусовочного формату спілкування й хочуть не тільки ділитися творчістю, а й обговорювати літературу.
Вони мають свої проєкти, більшість з них беруть участь у літературних конкурсах, фестивалях, дехто має свої книги. Серед них Христина Сирова- Ковалишин, Любомир Винник, Юля Судус, Богдан Кирста, Аля Гулієва, Богдан Кухта, Олександра Комісарова, Олександр Кучепенко, Юрій Вітяк і багато інших.
Готуючи захід, я спочатку бачу картинку, як воно має бути, а потім запрошую гостей, кажу, що від нас і від них треба. Просимо учасників розповісти про значення письменника у їхньому житті (якщо це тематичний захід по творчості певного автора), прочитати вірш поета, а також можна свій. У нас немає ведучого 1, ведучого 2, які щось по черзі говорять, а їх ніхто не чує. У нас спілкування, де всі висловлюють свою думку, немає рамок.
Проте ми не відкидаємо аматорську поезію, бо з неї все починалося. Хтось писав для себе і складав “під подушку”, послухав поезію інших і сам наважився прочитати. Один відвідувач бібліотечників заїкався, а після першого прочитання вірша, коли всі його підтримали і вітали оплесками, він написав в відгуках, що це найщасливіший день у його житті. Від таких моментів у мене мурашки й хочеться працювати, бо це страшенно надихає.
Любов до книги і до бібліотеки – це моє життя. Якби я не любила слово, людей, особливо молодь, то не було б цих заходів. Вони вдихають мені свою молодість, я можу поділитися досвідом з ними. Я у них набираюся енергетики і натхнення.
Ми разом пропагуємо нову книгу, твори, залучаємо до читання все нових користувачів. Змінився формат зустрічей, але творча і громадська зрілість не заважає нам далі збиратися, бо ми стали великою бібліотечною сім’єю.
А тим часом деякі прикарпатські бібліотеки закривають. Як гадаєте, що треба робити, щоб цього не сталося?
Працівникам треба любити свою роботу, як люблю її я і віддаватися їй сповна. Ми не відносимось до тих працівників бібліотек, які просто вбивають час, чекаючи коли закінчиться робочий день. Ми ж працюємо для читача.
Організовуємо роботу так, що цікаво було, в першу чергу, самим, – значить зацікавить це тоді і користувача. Багато, правда, залежить і від технічної бази бібліотеки, її нам теж треба оновити. Для цього ми брали участь у міському Бюджеті участі, але, в зв’язку з карантином, ми не набрали потрібної кількості голосів.
Бібліотека має існувати як простір для спілкування. Вона має жити життям громади, бо це не тільки місце видачі книг. Якщо бібліотека дійсно так робить, то її не закриють, бо люди не дадуть, бо бібліотека буде потрібна громаді, буде її частинкою.
Також потрібно, щоб держава не закривала бібліотеки, а допомагала їм і з наповненням фондів і з покращенням сучасної матеріально – технічної бази.
Тоді бібліотека і стане простором відкритим для всіх.
Які заходи плануєте провести найближчим часом?
Плануємо записати відеопривітання від прикарпатських письменників “З книгою в Новий рік” в якому вони, вітаючи зі святом, розкажуть читачам, чим для них є бібліотека, яку роль відіграє книга тощо.
У рамках партнерської співпраці з організацією “Благодійний фонд Українська благодійницька мережа” долучилися до відкриття виставки живопису
“Сонячно”. Її авторки мешканки Будинку сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії та Любові” Люба Оробець та Уляна Белей. Виставка відбувається в КУТ центр позашкільної освіти і триватиме до свята Миколая. Тож запрошую долучитися до доброї благодійної справи.
Будуть креативні заходи до Дня святого Миколая, до новорічних свят з невеличкими сюрпризами. Плануємо об’єднати Міжнародний день чаю та День загадкової жіночої душі в вечір жіночої поезії, на який запрошуємо і чоловіків. Думаю, їм є що сказати про загадкову жіночу душу. Отаке буде креативне спілкування – бібліочаювання.
Афіші подій охочі можуть переглянути на нашому сайті, на сторінці у Фейсбуці та на сайті “Культурна мапа Івано-Франківська”.
Після закінчення “червоної зони” чекаємо всіх творчих на наших цікавих бібліотечних заходах, а поки запрошуємо до перегляду сайту Івано-Франківська МЦБС.
Інтерв’ю підготувала Марія Гурецька.
Читайте також:
Дайджест нових музичних відео 22-28 листопада: Кароль, JAMALA, Дорн, DOROFEEVA та інші
Як зміниться населення України до 2050 року: невтішний прогноз від ООН
Ваш гороскоп на тиждень 29 листопада – 5 грудня
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
