Як відомо, у червні-листопаді 2018 р. на перехресті вулиць Лесі Українки і Галицької у м. Івано-Франківську археологами розкопано масивний мур із тесаних блоків пісковика і алебастру.
Кандидат історичних наук, доцент Зеновій Федунків оприлюднив у соцмережі зображення теоретичної реконструкції Тисменицької брами.
«У своїх звітах ми наводили різнопланові аргументи (археологічні, картографічні, іконографічні, історичні) на користь того, що даний об’єкт є залишками оборонно-архітектурного комплексу Тисменицької брами Станиславівської фортеці, зокрема одним із мурів лівої потерни брами», – розповів історик.
За словами історика, дозволу на подальші археологічні розкопки отримано не було, як і не було отримано дозволу на музеєфікацію віднайдених решток. На даний час проводяться роботи по консервації та ознакуванню локації Тисменицької брами.
Зрештою, Зеновій Федунків пропонує встановлення неподалік від локації стенду-макету Тисменицької брами, виконаного за графічною теоретичною реконструкцією.
Численні джерела дозволяють здійснити таку реконструкцію брами. Разом із художником Стахом Бурчаком тривалий час працювали над теоретичною реконструкцією брами: робили синтез і аналіз фортифікацій, архітектурних елементів і деталей. В ході робіт опрацювали близько двох сотень джерел. Найбільше допомогли описи брами, виконані С. Барончем, В. Площанським, А. Шарловським, Ч. Хованцем; новітні публікації І. Бондарева, З. Федунківа; фундаментальна робота «Історія Станиславівської твердині» Ч. Хованця, що нещодавно побачила світ.
Розпланувальні, композиційні, об’ємно-просторові особливості в’їзної брами свого часу опрацювали архітектори П. Ричков, С. Кравцов, З. Соколовський, З. Лукомська. Детальну інформацію про структуру об’єкта почерпнуто із планів фортеці 1743 р., 1760-х рр., 1792 р., 1812 р. і кресленика казематів Тисменицької брами 1822 р. План Станиславівської фортеці капітана Ширкова 1760-х рр. містить рисунок головного фасаду брами. Також використано численні аналоги в’їзних брам фортець бастіонного типу.
Автори реконструкції брали до уваги також те, що брама споруджувалася в два будівельні періоди. Перший період пов’язаний із, власне, закладенням Станиславівської фортеці військовим інженером підполковником Франциском Корассіні у 1662-1663 рр., на замовлення власника міста Андрія Потоцького.
Про те, що ця брама була досить міцною говорить той факт, що крізь неї не могла вдертися в місто 200-тисячна турецько-татарська армія паші Дамаска Ібрагіма Шейтана і кримського хана Селім Гірея, яка обложила місто. Другий будівельний період пов’язаний із перебудовою фортеці у 1734-1737 рр. На замовлення власника міста Юзефа Потоцького у 1735 р. архітектор, його син Станіслав і полковник, військовий інженер, швед Христіян Дальке грунтовно перебудували Тисменицьку браму.
«Детальний опис процесу встановлення вигляду брами в деталях займе багато тексту і ілюстрацій, що використовувалися як аналогії, тому обмежимося тут лише деякими чернетками, що з’явилися в ході опрацювання і власне отриманими результатами. Вважаємо, що макет такої фортеці дозволив би містянам та гостям Івано-Франківська уявити вигляд брами і оживити туристичні атракції нашого міста», – додав Федунків.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
