На Івано-Франківщині представлять копію носорога часів Льодовикового періоду, яку віднайшли майже 100 років тому у селі Старуня Богородчанської громади, розповідає ПІК із посиланням на”Суспільне“.
Тушу тварини зі шкірою, внутрішніми органами та наповненим шлунком віднайшли члени Польської академії наук. Розкопки розпочалися у 1928 році та тривали майже два роки, розповів співробітник Державного природознавчого музею НАН України Андрій Бокотей.
З його слів, це був другий носоріг, якого знайшли на території села. Рештки третього та четвертого також викопали під час цієї експедиції. А от частини першого носорога, а також мамонта, знайшли в 1907 році під час добування озокериту.
“Коли в 1907 році викопали рештки носорога та мамонта, власник копальні подарував їх Львівському музею. Краків’яни залишилися ні з чим. Оскільки вони теж хотіли собі щось викопати, то в 1928 році їм вдалося знайти гроші й розпочати розкопки. Майже за два роки таки знайшли носорога. Він — єдиний такий у світі, бо від нашого була лише голова, передня ліва нога і клаптик шкіри. А тут — у дуже доброму стані, якщо так можна сказати про тварину, яка пролежала під землею 30 тисяч років“, — каже Андрій Бокотей.
Копію волохатого носорога замовили в Природознавчому музеї Інституту систематики та еволюції тварини Польської академії наук у Кракові, де зараз експонують справжню тушу тварини. Перемовини з музеєм представники парку, де презентуватимуть копію, вели приблизно пів року, розповідає представниця “Парку історії землі” Юлія Поясик.
З її слів, новий експонат для прикарпатців та гостей області представлять 14 травня у селі Підгір’я Богородчанської громади.
“Це — єдина копія в Україні – наш носоріг, якого віднайшли в селі Старуня. Зараз такі копії є в найкращих природознавчих музеях світу, зокрема в Англії, Італії, Японії, Німеччині, Франції. Ну і нарешті в нас”, — говорить Юлія Поясик.
Це таксидерміст Францішек Калькус і він готує носорога, знайденого у Старуні, до виставки у Польській академії мистецтв та наук. Краків, 1930 р.
Ця територія в Старуні, каже співробітник Державного природознавчого музею НАН України Андрій Бокотей, є дуже перспективною для нових розкопок та досліджень. Там можна знайти й рештки давніх людей, вважає старший викладач кафедри етнології й археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Кочкін.
“Цей район — надзвичайно цікавий з різних точок зору. Як з плейстоценової фауни, тобто — це мамонти й носороги, так і місця проживання людей. Скоріш за все — це кроманьйонці. Можливо, якщо будуть проводитися великі пошукові роботи саме цієї фауни, можна натрапити й на рештки людини. І якби збереглися ці решки, як і рештки плейстоценової фауни, – це було б просто унікально”, — розповідає Ігор Кочкін.
Щоб розпочинати нові розкопки у Старуні, потрібні чималі гроші, каже науковець Андрій Бокотей.
“Потенціал — неймовірний, це — унікальне місце. Але й — неймовірно великі гроші, бо територія неодноразово була перекопана, а також укріплення всіх копалень потрібно зробити. Насамперед мусить бути якась авторитетна людина чи установа, яка візьме на себе обов’язок виконання цих розкопок. І, відповідно, мусить бути якийсь спонсор, грантодавець, який візьме на себе фінансову частину“, — розповідає Андрій Бокотей.
З його слів, рештки тварин та людей, які, ймовірно, можна віднайти у Старуні, допомогли б краще зрозуміти, який вигляд мала ця місцевість 50-100 тисяч років тому.
Ретро: що знайшли поляки 100 років тому в Старуні
У 1929 рік експедиція Польської академії наук знайшла в околицях Старуні трьох волохатих носорогів. За описами науковців, туша трирічної самки волохатого носорога була ідеально забальзамована природою, тому що збереглася майже повністю зі шкірою і м’язами, а шерсть хоч і облетіла, проте залишилася довкола тварини.
1929 рік. Решти “другого” носорога
Навіть більше, на її тілі в області серця виявлено поранення від списа, яке могло стати причиною загибелі носорога.
У шлунку також знайшли рослини, якими харчувалася тварина перед смертю. У 1929 році професор Шафер дослідив рештки тих рослин, а також уламки гілок та кущів, які були у шлунку. Виявилося, що волохаті носороги жили в той період, коли в Карпатах майже не було лісів, а більшість території вкривав тундро-степ, – який вже не існує в сучасній природі.
Дослідження українсько-польської експедиції із застосуванням методу радіокарбону підтвердили, що старунські знахідки датуються часом 46-10 тисяч років до нашої ери. То ж жили знайдені тварини в добу останнього великого зледеніння, в Льодовиковий період.
Цим знахідкам досі немає рівних у світі, що робить Старуню унікальним місцем на планеті.
Сьогодні знахідки зі Старуні зберігаються у двох музеях: мамонт і перший носоріг – у Державному природознавчому музеї Національної Академії наук у Львові, а інші три волохаті носороги – у Природничому музеї Інституту систематики та еволюції тварини Польської академії наук у Кракові. Копії гіпсових зліпків «другого» носорога є експонатами у музеях багатьох країн.
Читайте також у ПІК:
- У вічній мерзлоті в Канаді знайшли дитинча мамонта: як воно виглядає (ФОТО)
- В Долинському районі знайшли ймовірний зуб мамонта (ФОТО)
- Альпін-парк, скеледром, скульптури, водойми – на Прикарпатті хочуть відкрити “Парк Кайнозою”
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
