Івано-Франківськ

Франківців та гостей міста запрошують на прем’єру утопічної комедії “Кайдашеве сім’я”

Прем’єра – 11 лютого 2024 року на головній сцені.

417438228 2725317170977121 2978539468284468405 n scaled

9 лютого 2024 року Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка провів пресконференцію з нагоди чергової прем’єри ювілейного 85 театрального сезону – утопічної кумедії «Кайдашеве сім’я» за повістю Івана Нечуя-Левицького, розповідає ПІК.

Режисер Ростислав Держипільський зібрав для своєї роботи зіркову команду акторів та постановників. У головних ролях Омелька та Марусі Кайдашів – Олексій Гнатковський та Ірма Вітовська, до музичного оформлення вистави долучилися музиканти  гурту старовинної музики «Хорея козацька» та їхній лідер Тарас Компаніченко, костюми і сценографію створив молодий художник, номінований на Шевченківську премію, Віталій Кравець, а пластику  – одна із найкращих українських хореографок, головна балетмейстерка Національного академічного театру ім. Івана Франка Ольга Семьошкіна.

І цій потужній колаборації передували обмін ідеями та пошук концепту, який напрацювали Ірма Вітовська та Ростислав Держипільський.

Його ключова суть полягає у тому, що театральна постановка «Кайдашеве сім’я» – про відродження втраченого, про шлях від розбрату до порозуміння і розквіту. Після епохи Мазепинського бароко Україна майже цілковито втратила свою культуру і духовну велич. То був один з найскладніших періодів існування України. пьотр І розпочинає знищення Гетьманату,  і потужна розвинена розкішно-барокова Мазепинська Україна перетворюється на провінцію російської імперії під назвою Малоросія.

Сьогодні ми маємо її повернути і назавжди позбутися комплексу малоросійства. Художній концепт постановки за класикою Івана Нечуя-Левицького включає позачасове існування героїв як носіїв української самобутності, величі та нездоланності душі. Голова роду Кайдашів – це носій українського коду, який не піддався духовному закріпаченню і протистояв деградації“, – кажуть у Франківському драмтеатрі.

Спеціально до вистави художник-реставратор Валерій Твердохліб відтворив ікону«Мадонна з грушкою», меценаткою цієї роботи стала Ірма Вітовська.

416023589 758811609623031 2439582915008576082 n scaled

Цікавою є історія, котра призвела до такого тандему. Ця  сакральна пам’ятка у 90-х роках  XX cт. знаходилась у реставраційній майстерні «Січень», яку очолював художник-реставратор, доцент Прикарпатського університету імені Василя Стефаника світлої пам’яті Микола Канюс (1958-2004 рр.).

Твір оглянув і дав йому високу оцінку мистецтвознавець Художнього музею  (тепер — Музей мистецтв Прикарпаття) Віктор  Мельник. Особливе зацікавлення  викликала написана іконописцем грушка, яку тримав Ісус.  На іконах зображення цього плоду використовується вкрай рідко (скажімо, в роботах Альбрехта Дюрера). Народний стиль виконання ікони свідчив про творчий  авторський підхід до іконопису.

Після смерті Миколи Канюса  сліди самого твору зникають. З  того часу залишилась тільки архівне чорно-біле фото ікони.

“Саме пам’ять про цей твір багато років тому, ще в довоєнний  час, стала предметом розмов Валерія та Ірми. Це була цікава розмова про мистецтво та іконопис, яка, як це часто буває, залишила в серці акторки слід…Так з’явилася ікона, яку ми сьогодні презентуємо. Це творчий список з галицької ікони кінця XVIII – поч. XIX ст. Твір був написаний народним майстром на дерев’яному щиті в рамі. Ікона була створена за класичною технологією: на левкасі, олійними фарбами, різьблене тло посріблене і тоноване під золото. Маємо надію привернути увагу людей  і повернути втрачену сакральну пам’ятку“, – наголошують театрали.

Читайте також: 

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено