Карантин рішуче перемістив багато сфер нашого життя в інтернет. Віддалене навчання, приватний бізнес, інформаційні послуги. Навіть культура мусила переорієнтуватися у просторі: онлайн виставки, віртуальні музеї, інтернет-екскурсії.
Не став виключенням і цьогорічний міжнародний фестиваль-конкурс “Балтійський бриз”, який відбувся в травні паралельно в Україні та кількох європейських країнах.
Вперше у такому форматі участь у фестивалі взяв івано-франківський квартет бандуристок «Ґердан». І здобув перемогу. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила художня керівниця квартету Віолетта Дутчак, українська бандуристка, музикознавець, педагог, професорка, завідувачка кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
«Квартет бандуристок «Ґердан» з Івано-Франківська здобув перемогу на міжнародному фестивалі-конкурсі “Балтійський бриз”! Щиро вітаю наш квартет “Ґердан” з перемогою», – написала Віолетта Дутчак.
ПІК, також онлайн, поспілкувався із художньою керівницею колективу Віолеттою Дутчак. Про фестиваль у новому форматі, репетиції без репетицій, найвідповідальніші проєкти і нові ідеї – читайте у нашому інтерв’ю.
ПІК: Вітаємо, пані Віолетто, з перемогою! Музичний фестиваль, тим більше, для колективу з кількох осіб з такими інструментами передбачає живий виступ, безпосередню участь. Як вам новий досвід участі у конкурсі через інтернет?
Віолетта Дутчак: Дякую. Карантин дійсно поставив свої виклики перед творчими колективами, можливістю комунікації з глядачами, шанувальниками, переміщенням. Багато конкурсів і фестивалів перенеслися у віртуальний простір. Участь «Ґердан» у конкурсі-фестивалі «Балтійський бриз» – це наша перша спроба проявити себе в дистанційному форматі.
ПІК: «Балтійський бриз» – це ж не єдиний онлайн-конкурс?
Віолетта Дутчак: Так. В період карантину є дуже багато різних конкурсів, фестивалів. Але ми обрали «Балтійський Бриз». По-перше, він проводиться громадською організацією «Квітуча Україна», яка має багатолітній досвід у проведенні конкурсів і фестивалів – як живих, так і дистанційних. Організаторами є не тільки наші митці, але й представники із фестивальних організацій із Латвії, Чехії.
Сам конкурс проходить за підтримки Міністерства культури України і європейської асоціації фольклорних фестивалів. Організатори мають свою сторінку в інтернеті, свій канал в Youtube, і викликали у нас щиру довіру, що й покликало нас на конкурс. Тим більше, що «Балтійський бриз» – це і дитячий, і юнацький, і професійний конкурс. При тому в різних жанрах: вокалі, танці, театральному мистецтві.
ПІК: Ви надсилали запис свого виступу, чи виступали в онлайн режимі «на живо»?
Віолетта Дутчак: Від учасника фестивалю вимагався відеозапис двох пісень, нон-стоп. Ми вибрали і надіслали на конкурс дві пісні з нового відео – з ювілейного концерту до 110-річниці від дня народження Анатолія Кос-Анатольського. Одна українська народна пісня в його обробці «Ти до мене не ходи». Друга – авторський твір цього ж композитора – «Зоряна ніч», який ми прицільно зробили для квартету із бандурами. Це були дуже яскраві номери, цікаві твори. Вважаю, що завдяки їм ми й перемогли.
ПІК: Конкуренція у вашій номінації була поважна?
Віолетта Дутчак: Конкуренти були нерівнозначними, бо в категорії «класичний вокал» були і солісти, і ансамблі. Були, звісно, яскраві солісти. Наш посів заслужене перше місце серед ансамблів. Зрештою, якраз форма онлайн-фестивалю, я вважаю, дає змогу побачити, наскільки об’єктивно оцінюють учасників. Вся інформація виставлена онлайн. Тобто, такий конкурс більш відкритий і прозорий. Бо навіть коли він завершиться, то залишиться відео. Його будь-хто зможе послухати, передивитися: які твори надсилалися, який рівень учасників, чи дотримувалось жюрі професійної об’єктивності в оцінюванні номерів.
Це також новий досвід для мене і як учасника, і як члена журі майбутнього кобзарського фестивалю «Козацькому роду нема переводу», який цьогоріч теж має відбутися дистанційно, раніше проходив в Кам’янці-Подільському.
ПІК: Квартет «Ґердан» має за плечима багато конкурсів, фестивалів. Як все починалося?
Віолетта Дутчак: 2020 рік – для нас ювілейний. 10 років тому було народився наш квартет у Прикарпатському Національному Університеті ім. Василя Стефаника. Він був організований суто як студентський колектив. Я була його керівником. А вже впродовж 5 останніх років ми виступаємо у стабільному складі, в якому я і мої випускниці Наталя Федорняк, Світлана Матіїшин і Надія Вівчарук. Ми дійсно вже маємо великий досвід міжнародних поїздок, фестивалів, у тому числі і тематичних.
ПІК: Де у світі знають квартет «Ґердан»?
Віолетта Дутчак: Найчастіше ми бували в Польщі, Угорщині – основному з концертами і на фестивалях. Була важлива й емоційна поїздка до Литви: у Вільнюсі ми брали участь у святкуванні завершення року 400-ліття Василіянського чину УГКЦ (2017 р. – прим. ПІК). Виступали на службі божій у нашій церкві Пресвятої трійці за участі Блаженнішого Святослава, глави УГКЦ.
ПІК: Ви сказали, що брали участь у тематичних проєктах. Можете назвати найбільш цікаві для вас?
Віолетта Дутчак: Найвідповідальніший наш виступ відбувся у 2015 році в Жешові. Це був проєкт «Культурні претексти» в рамках Європейських Днів Спадщини. Ми виступали у концерті, який супроводжувався трансляцією документальних матеріалів військового репортера Руслана Ганущака про події на Майдані 2014 року. Це був для нас новий досвід – синхронізації музики і відеоматеріалу. Пізніше цей досвід ми змогли реалізувати з ТРК «РАІ» за підтримки Українського культурного фонду уже як повноцінний документально-музичний фільм «Україна. Майдан. Перезавантаження». Разом з Русланом, музикантами, колективом телекомпанії ми реалізували цей проєкт. Нещодавно фільм відзначили обласною премією ім. Богдана Бойка в галузі журналістики.
ПІК: Ви досліджували бандурне мистецтво Галичини в 40-х роках минулого століття. Це була тема Вашої доповіді на міжнародній науковій конференції у вересні 2019 року. Може є сенс відродити у своєму репертуарі твори авторів чи виконавців, яких, напевно, мало хто знає сьогодні не те що в Україні чи світі, але й в тій же Галичині?
Віолетта Дутчак: Так, була у мене така доповідь.
У травні цього року планувався великий концерт і конференція з нагоди 100-річчя від дня народження Зіновія Штокалка, відомого галицького бандуриста. Він був однією з найяскравіших і найуніверсальніших за своїми мистецькими талантами постатей у бандурному мистецтві діаспори. Наразі і конкурс, і конференцію, і великий святковий концерт-академію перенесли на жовтень. Ми готуємось, вирішили взяти в репертуар ті твори Зіновія Штокалка, які можна адаптувати для ансамблю. Ми з дівчатами це зробимо – задля задоволення музичних смаків шанувальків бандури.
Розмову вів Орест Борисікевич.
Читайте нас у тг
