Виявляється, в Івано-Франківську попри усі історичні перипетії, постійні зміни влади та власників, збереглися вулиці, назви яких дійшли до наших часів. Найцікавіше, що на сучасній мапі міста маємо щонайменше три десятки таких вулиць.
Найдавніша вулиця міста
- Вулиця Галицька (з XVII ст.)
Поряд із вулицями Тисменицькою та Гетьмана Мазепи, є найдавнішою в місті, відтак існує від часу засування Станіславова (XVII ст.). Походження назви очевидне, адже вона веде до Галича. У той час вулиця починалася від Галицької брами (в районі будинку № 31). Пізніше, за радянської влади, до вулиці були приєднана частина площі Ринок і колишня вулиця Карпінського (до 1958 р. — 1 Травня). Вулиця добавила в довжину за рахунок приєднання її продовжень в селах Княгинин (в 1925 р.) та Пасічна (1958). Відтак довжина Галицької сягнула 3 кілометри.
Створені за Австрійської епохи
- Коперника (з 1897)
Перша згадку про вулицю Коперника можна знайти у травневій ухвалі міської ради, датовану 1897 роком. Саме 125 років тому міська влада дозволила Г.Іммердауеру та С.Сусману відкрити нову вулицю, яка сполучала тодішні вулиці Камінського (Франка) та Кілінського (Лепкого), між вулицями Романовського та Пелеха (Гнатюка).
- Шопена (з 1900)
Коротенька вуличка починається фактично від підступів до колишньої станіславівської фортеці, зі сторони Палацу Потоцьких. Прокладена вона було близько 1890-х років. В ухвалі міської ради від 22 листопада 1900 року про надання назв групі нових вулиць записано: «Назвати вулицю, що проходить через грунти А. Федоровського і сполучає Заболотівську із Валами, іменем Шопена». Відтак, вулиця Шопена – одна з п’яти вулиць в місті, що названі іменами видатних польських діячів (у 2000-х такою стала Івана Павла ІІ).
- Хриплинська (з 1904)
Початкова частина вулиці розташована в межах колишнього передмістя старого Станіславова – Книгинин-Колонії. Якщо враховувати, що сусідні села з’єднувалися більшими чи меншими дорогами, то можна стверджувати що сама вулиця існувала ще від кінця XVIII ст., коли власне й виник Книгинин-Колонія. Хоча вона і без того в народі називалася Хриплинська дорога, але у липні 1904 року міська рада винесла ухвалу про найменування 23-х найголовніших вулиць, надавши назву вулиці Хриплинська.
Від другої Польщі і до наших часів
Цей період (з 1919 по 1939 роки) залишив місту одразу 25 вулиць, які зберегли свої назви й нині. Переважно мова йде про невеличкі вулички, які мали дуже стандартні довільні назви:
- Вербова, Вільна, Далека, Затишна, Зелена, Кравецька, Об’їздова, Перехідна, Поперечна, Проста, Рівна, Сніжна, Сонячна, Спокійна, Тиха, Шкільна, Ясна.
Окрім того, за другої Польщі також були створені такі вулиці, як Хотинська, Угорська, Подільська та Надрічна. А також дві, названі на честь видатних українських композиторів – Лисенка та Котляревського. Усі ці назви маємо й на сучасній карті Івано-Франківська.
Були дороги – стали вулиці
- Микитинецька (Микитинецька дорога)
На міській мапі 1932 року вулиця називається Микитинецькою дорогою (як головна магістраль новоствореної міської дільниці під номером XIV – Микитинецької), хоч існувала віддавна. За традицією, якщо якійсь вулиці дають назву населеного пункту, то вона до нього веде, як, наприклад, сусідня Хриплинська вулиця. В нашому випадку це не зовсім так. Назва вулиці лише нагадує, що пролягає колишніми микитинецькими землями, а веде вона радше в протилежному напрямку (до с. Опришивці). На мапі 1937 року вона вже є Микитинецькою. І за жодної влади вона своєї назви не змінювала.
- Угорницька (Угорницька дорога)
Чи не ідентична ситуація із вулицею Угорницькою, яка спершу було Угорницькою дорогою. Але вже на мапі міста 1934 року вона отримала свою нинішню назву. І це при тому, що саме село Угорники розташоване за річкою.
Фактично однакові за змістом
Варто також згадати ще дві вулиці, назви яких хоч й фактично змінювалися, але мали однаковий зміст.
- Залізнична (Колійова)
Вулиця виникла в середині ХІХ століття, тож є ровесницею залізниці в нашому місті. Відтак, від самого початку називалася Колійовою. Жодна влада її не перейменувала, і в радянські часи під цією назвою вона існувала до 1960 року. Надалі було взято до уваги, що слово «колійовий» – вважається полонізмом, і відповідно до літературних норм вулиця стала Залізничною. Хоча в народних устах вона продовжує жити, як Колійова.
- Селянська (за польші – Сільська)
Дуже схожу історію (щодо назви) має вулиці Селянська, розташована у східній частині міста, за залізницею, у мікрорайоні, що зветься Гіркою. На мапі вулиця з’явилася у 1920-х під назвою Сільська («Wiejska»). Під час совітів її змінили на Селянську, якою вона називається й нині.
Читайте також на ПІК:
- Ретро: 94 роки тому відкрилася унікальна “Історична виставка міста Станиславова” (ФОТО)
- Ретро: півстоліття тому франківський “Спартак” здобув путівку до першої союзної ліги
- В Івано-Франківську з’явився провулок імені Владислава Мюльна
- Ретро: як і коли мешканці Станіславова “побачили світло” (ФОТО)
- Кривавий листопад: 79 років тому у Станіславові гестапівці провели облаву на членів ОУН (ФОТО)
- Ретро: 60 років тому Станіслав став Івано-Франківськом
- “Будинку залізничників” у Франківську виповнюється 96 років: яка доля його чекає? (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 59 років тому містяни відкрили для себе “Космос” (ФОТО, ВІДЕО)
- Ретро: 110 років тому змінила прописку скарбова дирекція Станіславова (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 113 років тому на мапі міста з’явилася вулиця Гротгера (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг