У районі, що прилягає до залізничного вокзалу, сполучає вулиці Б.Лепкого і Марійки Підгірянки розташувалася коротенька вулиця, що нині має назву Миколи Арсенича-Березовського. Весь її лівий бік займає меморіальне кладовище. Правий бік налічує тільки
Історія вулиці
У часи свого виникнення вулиця була частиною межі між Заболотівським передмістям і Княгиніном-Гіркою. Серед містян побутує думка, що Княгинін-Гірка – це дільниця за залізницею. Це не зовсім так, писав видатний краєзнавець Михайло Головатий.
Вулиця виникла в перші роки ХХ століття, а першу назву отримала за ухвалою міської ради 28 жовтня 1909 року. Її назвали ім’ям Артура Гротгера (1837 – 1867) – польського художника ХІХ століття, представника романтизму.
Одна з найвідоміших робіт Гротгера – “Битва”, на якій зображено епізод польського повстання 1863—1864 років, в якому декілька поляків захищають свій прапор від солдат російської імперії.
Копію цієї картини місцевий художник Рубчак розписав на фасаді “Сокола” на площі Міцкевича.
З 1945 по 2022 роки вулиця мала ім’я іншого художника – Іллі Рєпіна (1844-1930) – російського живописця українського походження. Він вивчав українську історію, культуру, фольклор, порушував проблему українського стилю в мистецтві. Його друзями були Марко Кропивницький, Микола Мурашко, Дмитро Яворницький.
Рєпін написав чимало творів на українську тематику: всесвітньо відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1891), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця» (1908), «Гопак» (1930) та інші.
З 2022 року вулиця названа на честь Миколи Арсенича-Березовського (1910-1947) – другого голови та фактичного творця військової контррозвідки ОУН — СБ ОУН, одного із дев’яти генералів УПА і єдиного генерала безпеки УПА, борця за незалежність України у ХХ сторіччі.
23 січня 1947 в районі с. Жуків, Бережанського району, Тернопільської області, бувши оточеним окупантами НКВД СРСР, щоб під тортурами не видати таємниць які могли нашкодити українському підпіллю і тисячам українських повстанців, застрелив дружину Ганну Гуньку і себе.
Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. референт СБ Проводу ОУН Микола Арсенич — «Михайло» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
Архітектура вулиці
Вулиця коротка, має лише шість будинків і лише з правого парного боку, бо лівий бік зайнятий на усю довжину ажурною огорожею меморіального цвинтаря.
Будинки споруджені в 1910-х роках, один із них (№10) має дату «1910» на фасаді.
Усі кам’яниці – досить оригінальної модернової архітектури. Дві з них – №8 і №10 – в реєстрі пам’яток місцевого значення.
В будинку №6 – міська санепідемстанція.
Читайте також у рубриці “Ретро Івано-Франківськ”:
- Мандри непомітним Франківськом: де знаходилося Станіславське єврейське гетто (МАПА)
- Ретро: чому 126 років у Станіславові планували трамвай, а запустили – у Коломиї
- Ретро: 85 років тому Станіславів отримав свого останнього Президента – Францішека Котлярчука (ФОТО)
- 127 років тому в Станіславові постав будинок “Сокола”: чим він унікальний (ФОТО)
- Ретро: 112 років тому у Станіславові встановили “грюнвальдську скелю” (ФОТО)
- Видатні Станіславчани: книговидавець та везунчик Маріан Гасклер (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 96 років тому здали в експлуатацію черговий шедевр Станіслава Треля (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
