Серед цікавих споруд Станиславова вирізняється еклектичний будинок „Сокола” кінця XIX століття на розі вулиць Мартинця (давня Костюшки) і Вітовського (д. вул. Ґославського). Будинок має декорований фасад і характерну наріжну циліндричну вежу зі шпилястим дахом. В декоруванні будинку використано неготичні елементи (аркатура, вежа з хаткою), неоренесансні (високий дах) та необарокові.
Будинок спорудили в 1895 році для потреб польського гімнастичного товариства „Сокіл” (в місті також діяв український „Сокіл”, який містився в будинку „Просвіти”). Ця оргаінзація з’явилася в середині XIX століття в Чехії і невдовзі здобула популярність серед слов’янських народів імперії Габсбургів. У Станиславові товариство утворилося в 1884 році. Ставило собі за мету фізичне і моральне виховання молоді. Акцентували на фехтуванні, важкій атлетиці і гімнастичних вправах. Була навіть спеціальна „сокольська гімнастика”.
Місцеве Товариство „Сокіл” було дуже бідним і тривалий час не могло собі дозволити власного приміщення. Що казати на приміщення, якщо коштів бракувало навіть на сам проект. Тоді комітет звернувся за допомогою до відомих львівських архітекторів. Результат перевершив усі сподівання. До Станиславова прислали 14 версій будинку „Сокола”. Остаточно переміг проект інженера Яна Кудельського.
Будівництво розпочалося на всю потужність і 22 вересня 1895 року Станиславів отримав ще один пречудовий будинок. Вежа нагадувала якийсь середньовічний замок, на вершечку вежі був флюгер, який зберігся до сьогодні. На жаль, не збереглася бетонна скульптура орла на фронтоні. Оскільки птах був символом польської держави, тож совіти і німці не надто його шанували.
В 1905 році станиславівський художник прикрасив будову фресками. Фасад було оздоблено копією картини Артура Ґроттґера „Битва”, яка зображувала сцену з повстання 1863 року: на ній групка повстанців з останніх сил б’ється з москалями. Над картиною в прямокутній рамці виднілась назва закладу „СОКІЛ”, а нижче, на карнизі можна було побачити 27 гербів польських земель.
Збереглося дуже багато фотографій довоєнного „Сокола”, але на всіх будинок показано зовні. А що ж було всередині? Те, що мало б бути в гімнастичному товаристві – гімнастична зала. На рідкісному фото 1925 року видно простору залу з висячими гімнастичними колами, конями і козлами, кийками для гімнастичних вправ і портретом Тадеуша Костюшки на коні.
Що діялося в тих стінах під час німецької окупації – невідомо. В усякому разі, будинок щасливо пережив війну. З 29 серпня 1945 року в будинку з’явився новий господар – Обласна дитяча бібліотека.
Після 2000 під час ремонту на фасаді відчистили зображення птаха, який вирішили залишити, вважаючи, що це галка, символ Галичини. А насправді це один із 27 гербів – герб Землі Плоцької. Решта 26 гербів і далі залишаються під штукатуркою. Може, колись дочекаються кращих часів.
Сьогодні в тому будинку діє Івано-Франківська обласна бібліотека для дітей ім. Петра Козланюка.
Унікальна архітектура
Будинок у стилі історизму, двоповерховий, цегляний, тинькований. У плані майже квадратний, з двома фасадами, однією з торцевих стін прилягає до будинку № 1. Дах двосхилий, зі слуховими вікнами, критий черепицею. Розвинутий триярусний декоративний фронтон був увінчаний скульптурним зображенням польського орла (не збереглося).
Фриз вирішений як аркатура з колонками. Перекриття у вестибюлі парусне, з розписами на теми дитячих казок (худ. Я. Соколан, 1984). Оригінальності будинкові надає кругла вежа, що прилягає до його наріжної частини. Вона триярусна, з витягнутими півциркульними вікнами й конічним верхом, покритим листовим залізом. Завершена флюгером.
Картина Рубчака
Читайте також на ПІК:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
