Михайло Петрів загинув 10 травня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Берестове Бахмутського району. Рідні та близькі кажуть, що він був дуже талановитий, веселий і товариський, пише ПІК із посиланням на “Експрес“.
“Нема нашого синочка, нашої підтримки й опори”, — не стримуючи сліз, шепоче мати Марія, запалюючи свічку на Алеї пам’яті у місті Тисмениці. Поруч стоїть батько Героя, Роман, підтримує за руку дружину. Із портрета на синьо-жовтому тлі дивиться добрий усміхнений чоловік. Про таких кажуть: “Веселун, душа компанії”.
За спогадами матері, син співав ледь не з пелюшок. Знаним музикантом-самоуком був прадід чоловіка по материній лінії, Григорій Угринчук. Він сам навчився грати на кларнеті та хвацько витинав на сільських весіллях. Любов до музики передалася й правнукові Михайлу, який став професійним музикантом.
Марія Петрів згадує, що після дев’ятого класу син сам поїхав до Тисмениці, щоб записатися до музичної школи. Став акордеоністом, грав і на тубі. Згодом вступив до Івано-Франківського фахового музичного коледжу імені Дениса Січинського.
Під час навчання Михайло пішов на строкову службу в армію, а повернувшись, грав в оркестрі Будинку офіцерів, був учасником івано-франківської муніципальної капели бандуристів, створив свій гурт. Згодом через соцмережі Михайла знайшли представники коломийської “десятки” і запропонували грати в їхньому оркестрі.
У 2020 році він підписав контракт із ЗСУ, брав участь в ООС (АТО).
“Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я дуже переживала за Михайла. Знала, що він десь під кордоном з Білоруссю. Але де саме, син ніколи не казав”, — розповідає далі пані Марія.
Батьки розуміли, що сказати про все, як є, він не міг, та й, напевно, хотів вберегти рідних від невтішних новин. За мужність та відвагу, проявлену у боях, воїна нагородили подякою від головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.
Останній дзвінок від Михайла був цьогоріч, на Великдень, 16 квітня. Син обіцяв, що незабаром приїде у відпустку і навідає батьків. Не судилося…
“Першого травня у нього був день народження, ми телефонували, аби привітати, але з ним уже не було зв’язку. Згодом дізналися, що 5 травня він таки був доступний у телефонному режимі, але ми з ним так і не поговорили. А 10 травня сталося найстрашніше”, — згадує батько Героя.
Поховали Михайла Петріва 16 травня у рідному селі Чорнолізці. Згодом до батьків приїздив побратим сина, Ігор, який був з ним в останні хвилини життя. Він розповів, що їхній підрозділ потрапив під мінометний обстріл. Чотирьох військових тоді поранило, а от Михайло загинув.
Батьки воїна, коли вмикають кілька його музичних виступів, кажуть, що коли чують його голос, то здається, що син — живий.
Читайте також у ПІК:
- Як загинув військовий з Прикарпаття на псевдо “Тадей”: розповідь його побратим
- На війні обірвалося життя прикарпатця Назарія Александрука (ФОТО)
- Під Бахмутом загинув прикарпатець Андрій Голосний (ФОТО)
- Зібралися рідні, побратими та односельці: на Болехівщині попрощалися із Дмитром Ляушем (ФОТО)
- На війні загинув прикарпатець Віталій Москаль, який вважався зниклим безвісти (ФОТО)
- Віддав життя за Україну: на війні загинув 19-річний захисник з Прикарпаття
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
