Більшість простудних захворювань супроводжується кашлем. Це з певним пристроєм дихальної системи — перші імунні бар’єри перебувають у ротоглотці і бронхах, тому відповідь проникнення інфекції полягає у спробі її видалення з організму. Для цього існує мукоциліарний кліренс — механізм, при якому пил, сторонні дрібні частинки, бактерії та віруси по дихальних шляхах за допомогою вій епітелію просуваються вгору.
Якщо описаного механізму виявляється недостатньо, то виникає кашель. Його функція – видалення великої кількості мокротиння при запаленні. Іноді, щоб допомогти організму позбутися її, потрібне застосування певних лікарських засобів, які розріджують слиз, що утворився. До них відноситься і бромгексин – препарат, який можна використовувати як дорослим, так і дітям. Використання згаданих муколітиків необхідне, якщо кашель малопродуктивний або має характер затяжного. Так їх активно призначають при синдромі хронічного кашлю.
Причини розвитку синдрому хронічного кашлю
Цей синдром не самостійне захворювання, а наслідок інших патологій. Про його появу можна говорити, якщо кашель триває довше двох місяців. Його причиною можуть стати:
Затікання слизу по задній стінці горлянки. Це може статися, якщо є хронічний риніт або синусит, коли велика кількість слизу, що секретується, в носі стікає в бронхи. Особливо сильно цей процес виражений вночі, коли немає можливості прочистити ніс. Слиз дратує епітелій бронхів, викликаючи кашель.
ХОЗЛ. Хронічна обструктивна хвороба характеризується постійним виробленням густого мокротиння, яке важко відкашляти. Вона найчастіше діагностується у курців через пошкодження вій слизової смолами.
Бронхіальна астма. Через алергічні зміни слизова оболонка набрякає і продукує в’язке склоподібне мокротиння. При цьому навіть у процесі терапії напади кашлю можуть періодично траплятися.
Гастроезофагеальний рефлюкс. Якщо соляна кислота потрапляє до рота, вона може стікати по задній стінці глотки і дратувати слизову оболонку, викликаючи кашель.
У деяких випадках причиною може стати вживання ліків (наприклад, інгібіторів АПФ).
Як з ним боротися
Лікування завжди полягає у боротьбі з основним захворюванням. Може знадобитися:
- замінити інгібітори АПФ іншими гіпотензивними;
- стабільно приймати кислотопонижуючі препарати;
- стежити за контролем над бронхіальною астмою.
Крім цього активно використовуються муколітики та відхаркувальні препарати, щоб швидше домогтися нормалізації загального стану пацієнта.
ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ
Читайте нас у тг
