У Франківську обговорили потреби українців з онкологією за кордоном (ФОТО)

• «Клятва Гіппократа» без кордонів. Про двосторонню важливість співпраці у медицині між Україною та ЄС.
• Методологічні, соціально-етичні питання оцінки потреб у медичній допомозі переміщених українців
• Безперервна освіта у сфері соціальних аспектів медичної взаємодії, як вимога глобального світу.

«Згідно з офіційними даними та звітами досліджень, понад 4 мільйони українців офіційно зареєстровані в ЄС як тимчасові громадяни, близько 7 мільйонів українців тимчасово переміщені по Україні, що становить близько третини населення України в цілому. Отже, значна кількість переміщених українців викликає достатнє занепокоєння щодо лікування у сфері охорони здоров’я, тому співпраця між Україною та ЄС щодо закладів охорони здоров’я є ключовим пріоритетом», – сказала Ольга Максимович, директорка Карпатського інституту аналітики «FrankoLytics». 

“Ми оцінювали, скільки може бути українських мігрантів, які вони мають потреби в охоронці здоров’я, зокрема в онкології, у 14 країнах Європейського Союзу. На даний час їх приблизно 50 тисяч, половина з яких у Німеччині. Також ми досліджували, наскільки в країнах ЄС розвинена система охорони здоров’я, наприклад, скільки населення припадає на одного лікаря, скільки є доступних місць в лікарнях на кожні 100 тисяч населення, і яке навантаження створюють наші мігранти у певній країні й на ту чи іншу систему охорони здоров’я”, – розповів Михайло Осипчук, експерт статистичного аналізу даних «FrankoLytics», професор ПНУ ім. В. Стефаника. 

У дослідженні розглянали три групи (кластери) країн:

• Перший кластер утворюють країни (Австрія, Бельгія, Болгарія, Франція, Німеччина, Румунія) з відносно низькою кількістю пацієнтів на одного лікаря, великою кількістю вільних місць у лікарнях і середнім відсотком мігрантів серед населення.
• Другий кластер включає країни (Фінляндія, Італія, Португалія, Іспанія) з відносно великою кількістю пацієнтів на одного лікаря, низькою кількістю доступних лікарняних ліжок і середнім (або трохи нижче середнього) відсотком мігрантів у населенні.
• Третій кластер складають країни (Естонія, Ірландія, Литва, Люксембург), щодо яких немає інформації про співвідношення кількості пацієнтів, лікарів і місць у лікарнях, але високий відсоток мігрантів серед населення.

“Це проєкт триває з 2023 до 2026 року. Ми зараз вступаємо у другу фазу цього проєкту, а саме розробку  міждисциплінарних тренінгів для медиків у сфері онкології. Наші партнери з «FrankoLytics» та міської лікарні допомагають нам створити практичний модуль для проведення цих тренінгів. Цей модуль буде сфокусований на потреби переміщених онкохворих, як в Україні так і в країнах Європи”, – зазначив Ґейл Саварі, проектний менеджер від ЄС.

За словами медичного директора Центральної міської лікарні Івано-Франківська Олега Ціхоня, щороку в медзакладі лікують від 800 до 1000 хворих з онкологією. Зокрема, з початку цього року з числа переселенців, пролікували 48 онкохворих. Найбільше з пухлинами кишково-шлункового тракту: рак стравоходу, шлунку, товстої кишки.

“Війна суттєво збільшила кількість пацієнтів, і ця кількість зростає. Зараз наша найбільша проблема – це відсутність виробничих площ для розміщення пацієнтів, на жаль, всі наші відділення перевантажені. У роботі з ЄС, ми хочемо мати доступ до нових медичних технологій та постачання обладнання. Без сучасного обладнання, зробити якісне оперативну втручання, фактично не можливо”, – додав пан Ціхонь.