Івано-Франківськ має великі переваги перед іншими містами, бо розташований у межиріччі Бистриць Надвірнянської та Солотвинської. Отож від літньої спеки є де рятуватися – навіть без виїзду за околиці обласного центру.
Колись більш-менш повноводну річку тепер можна перейти вбрід
І справді: береги Бистриці Солотвинської на межі Івано-Франківська з Микитинцями та Угорниками цими серпневими днями заполонили дорослі й малі.
2025 рік
Однак якщо кількома роками раніше тут можна було поплавати, то нині чи не єдина більш-менш “глибока” локація – біля мосту.
2021 рік.
Широке русло за течією на цій локації звузилося до кількох метрів і притиснулося до Франківська, натомість з боку Угорників, впритул до мікрорайону Паркова Алея, русло суцільно вкрите густою рослинністю.
“Кількість опадів за підсумками серпня очікується близькою до норми – порівняно з багаторічними кліматичними нормами, – розповідають в обласному центрі гідрометеорології. – А липень цьогоріч був занадто дощовим по відношенню до багаторічної норми. Сума опадів за місяць склала по області 117-144 мм, що становить 118% від місячної норми опадів”.
Якщо кількість опадів у липні-серпні навіть дещо перевищила норму, то де ж тоді поділася вода? Адже в цьому місці річку спокійно може перейти вбрід навіть дитина.
“Червень 2025 року на Прикарпатті був теплішим та значно сухішим по відношенню до багаторічної норми, – пояснюють синоптики. – Сума опадів за місяць склала 17-23 мм, що становить 16-20% від місячної норми опадів; та 53-56 мм – у гірській місцевості, що становить 31-34% від місячної норми опадів. Звідти – й дефіцит води”.
Обидві Бистриці біля підніжжя Вовчинецьких пагорбів з’єднуються в єдину річку та вливають свої води в Дністер. Вони є гірськими. Бистриця Надвірнянська бере свій початок на північному схилі гори Чорна Клева (масив Ґорґани), на висоті близько 1280 м.
“Бистриця Надвірнянська тече переважно на північний схід і лише за кілька кілометрів від свого гирла повертає на північний захід, – читаємо у Вікіпедії. – А Бистриця-Солотвинська бере початок із джерел при підніжжі гір Малої Сивулі і Бистрика, неподалік від урвища Пекло, в найвищій частині Ґорґан, на висоті 1390 м. Тече переважно на північний схід майже паралельно до Бистриці-Надвірнянської”.
Чим запам’яталася повінь-2020
Але обидві Бистриці бувають грізними. Приміром, у 2018 році через підняття рівня води в річці опорні плити дамби поблизу Угорників почали зсуватися, а пішохідна доріжка три метри завширшки зменшилася до одного. Міська комунальна служба тоді провела низку відновлювальних заходів. Та їх вистачило ненадовго.
“Фахівці Муніципальної дорожньої компанії обстежили стан захисних дамб на Бистриці Надвірнянська та Бистриця Солотвинська і встановили, що найнебезпечнішою (аварійною) є частина захисної дамби на Бистриці Надвірнянській у районі села Угорники, часткової руйнації (зсуваються захисні плити у річку) зазнала дамба в селі Микитинці, – це вже з інформації на сайті міськради за 8.05.2019 р. – Тож прийнято рішення про виділення із резервного фонду міського бюджету 40 тис. грн. на придбання негабаритного каменю і піску. Роботи із тимчасового укріплення дамби виконано оперативно та усунуто загрозу можливого її прориву”.
А як же паводок 2020 року? Стихійне лихо тоді спричинило значне підвищення водності річок західних регіонів країни, зокрема й Бистриці.
“Пік паводку припав на 23-27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3-4 млрд гривень, – читаємо у Вікіпедії. – Станом на 25 червня внаслідок негоди на Івано-Франківщині зруйновано 110 км автодоріг, а 427,5 км пошкоджено, зруйновано 90 мостів, 130 – пошкоджено, 285 осіб відселено, 1850 метрів берегоукріплень зруйновано. Загинуло щонайменше 2 особи”.
Синоптики причиною паводку назвали сильні затяжні дощі. А провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ Оксана Марискевич тоді зазначила, що наслідки повені могли б бути набагато меншими, якби не шалене засмічення річок, у чому винні й місцеві мешканці, й місцева влада.
“Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі”, – акцентувала Оксана Марискевич.
Велика вода добралася тоді й до Франківська. Бистриця Надвірнянська частково змила дамбу, підтопила будинки та земельні ділянки в Микитинцях та Угорниках.
“Нам пощастило, що дамбу не змило повністю, – наголошує староста Угорників Любов Атаманчук. – Однак завдяки державним коштам, виділеним міському бюджету на ліквідацію наслідків паводку, тут провели капітальні відновні та берегозміцнювальні роботи. Сподіваємося, що це захист на десятиліття”.
Ремонтно-доглядові роботи на гідротехнічних спорудах області здійснюють працівники дільниць Дністровського БУВР. На своїй сторінці в соціальній мережі вони звітують про обкошення трав’яної рослинності й на дамбах Бистриці Надвірнянської.
Сподіваємося, що й інші природоохоронні заходи здійснюють належно. Та й дощів зараз таких немає. То наче й загрози паводку – так само. Адже з боку Угорників прибережна зона активно забудована багатоповерхівками.
Красива легенда про кохання
На сторінці Дністровського БУВР можна прочитати й легенду про річку Бистрицю. Тобто про двох сестер Надію та Соломію, що мешкали в Карпатах і закохалися в одного юнака – відважного опришка, на ім’я Орест. Однак вороги вбили його. А дівчата вийшли на вершини Карпат, обійнялися й заплакали. Їхні сльози лилися гірськими схилами, змішуючись із дощем і снігами.
- І тоді сталося диво: небо розступилося, і Карпати почули голос духів: “Нехай душа Соломії стане водою, що м’яко і глибоко несе біль любові. А душа Надії – стрімкою і бурхливою рікою, що кличе до боротьби й волі”.
- Так Соломія стала Бистрицею Солотвинською – спокійною, ясною, рівнинною, а Надія – Бистрицею Надвірнянською – гучною, бурхливою, стрімкою з гір.
- Вони довго текли окремо, кожна несучи у водах свої сльози й пам’ять про Ореста.
- Але на землях, де нині стоїть Івано-Франківськ, вони знову зустрілися й злилися в єдину ріку – щоб ніколи більше не розлучатися.
Місцеві гуцули казали, що Бистриця Солотвинська – це серце, бо вона глибока, повільніша, має теплі джерела. А Бистриця Надвірнянська – душа, бо стрімка, легка, голосна, як пісня трембіти. Коли вони зливаються, народжується сила, що несе дух Карпат через Франківськ до Дністра.
До слова, Міжнародного дня Бистриці не існує як загальноприйнятого свята. Хоч річки, які протікають через Івано-Франківськ, є важливою частиною місцевої екосистеми та історії. Тож цілком можливо, що колись встановлять дату її вшанування. А ви як гадаєте?
Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM
