З ініціативи педагога і католицького священика Францішка Фроня у 1912 році створили приватний навчальний заклад для дівчат, де вони здобували фах вчительок початкової школи. У перші роки семінарія не мала власного приміщення, тож заняття проводили в інших школах у післяобідній час, коли в тамтешніх школярів завершувались уроки.
Згодом пробивний Фронь організував збір коштів для будівництва семінарії, кошторис якої складав 220 тисяч злотих. Більшу частину пожертвували представники громадськості, а держава надала позику в 90 тисяч. Перший камінь урочисто заклали 14 червня 1925 року на вулиці Камінського (Франка, 33), писали краєзнавці Іван Бондарев та Михайло Головатий.
Ймовірно, архітектором був Тадеуш Ковальський, оскільки семінарія дещо подібна на клініку доктора Гутта, яку звели за планами цього зодчого. Він надав будинку риси ренесансної та барокової архітектури. Основні роботи завершили у 1927-му, хоча фасадне оздоблення затягнулось до наступного року, коли заклад уже працював. У народі будинок називали семінарією ксьондза Фроня.
У 1934 році будівлю дарчим актом передали державі. Згодом відбулась реформа освіти, після якої семінарія стала IV державною жіночою гімназією і ліцеєм імені Францішка Скарбовського з польською мовою викладання. До совітів її директоркою була доктор Іванна Копитова, яку разом з багатьма викладачами влітку 1941-го розстріляли німці.
