Про це у соцмережі пишуть обурені мешканці Івано-Франківська, пише ПІК.
Цікаво, що кам’яниця на Чорновола, 9 належить до тих небагатьох, що пережили мармулядову пожежу 1868 року, і вже за це гідна уваги. Її збудували у 1840-х на замовлення містянина Лопатинського, й нині вона – найдавніша на вулиці. Має два поверхи, у плані Г-подібна, споруджена у стилі класицизму.
Декорована лише скромними віконними наличниками та кованою балконною решіткою. Водночас із будинком звели дві господарські споруди у подвір’ї.
У 1877 році станиславівський парох Теодат Шанковський і священик, катехит гімназії Іван Литвинович створили Товариство імені святого Миколая, яке мало опікуватись першою в місті учнівською бурсою, тобто студентським гуртожитком.
У статуті закладу зазначалось, що вихованцям закладу безкоштовно, або з частковою оплатою надавалось «помешкання, харчування, виховний нагляд, а біднішим також одяг та навчальне приладдя».
Наступного року товариство придбало садибу Лопатинського, де розмістило бурсу на 40 дітей. Частину приміщень у священиків винаймали різні товариства, наприклад «Руська крамниця» чи редакція першого в місті українського журналу «Господаръ і Промишленникъ», який виходив двічі на тиждень.
На початку 1880-х у господарських спорудах на подвір’ї зробили ремонт, туди перевели учнів, а центральний будинок повністю здавався в оренду. Це давало непоганий прибуток.
Управа бурси трохи назбирала коштів, придбала сусідню ділянку і в 1900 році збудувала велику триповерхову кам’яницю, яку видно на старій поштівці. Її теж здавали під квартири, офіси й торгові заклади.
У 1920-х бурса святого Миколая позбавилась москвофільського «шарму» і перебралась до нового приміщення. В її колишніх стінах розташувався дівочий гуртожиток, суміщений з притулком для дівчат.
Після війни кам’яниця перейшла у відання гарнізонної комендатури. Дотепер на першому поверсі збереглися дві колишні камери для затриманих. Від 1995 року комендатуру змінила військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону.
А сусідня прибуткова кам’яниця не збереглась. Через підмивання фундаменту каналізаційними водами у 1990-х її визнали аварійною і відселили мешканців.
Руїни довго не розбирали, вони навіть послужили декораціями для художнього фільму «Нескорений». Потім їх придбала греко-католицька єпархія і в 2008-му спорудила готель «Станіславів» з частковим повторенням форм попереднього будинку.
Читайте також:
- Було-стало: знову романтична “стометрівка” у Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Фонтан на Вічевому майдані в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: фрагмент “стометрівки” в Івано-Франківську
- Було-стало: пам’ятник Адаму Міцкевичу в Івано-Франківську на площі його імені (ФОТО)
- Було-стало: аптека “Під ангелом” на вулиці Собеського (ФОТО)
- Було-стало: Будинок фабрики індпошиву одягу в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Музей історії релігії та атеїзму в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: кінотеатр Шевченка в Івано-Франківську (ФОТО, ВІДЕО)
