У Болехові місцеві активістки та мисткині знайшли та відтворили рідкісну стару жіночу прикрасу з бісеру — «бойківський язик».
Про дивовижу, що була відома лише в кількох селах Долинщини, Марта Долішня, одна з ініціаторок відродження прикраси, розповіла журналістці ПІК.
«Бісероплетінням я зацікавилася, ще коли навчалася у Львові. Згодом почала навчати цього давнього мистецтва діток в Будинку дитячої та юнацької творчості місто Болехова. А ще я цікавлюся багатющою історією бойківських прикрас, які носили наші прапрабабусі», — розповідає мисткиня.
Одного разу Галина Скворій, наукова співробітниця музею історії міста Болехова та донька засновника музею Романа Скворія, знайшла в архівах збірні фото, на яких були зображені місцеві жительки із незвично довгою і широкою нашийною прикрасою.
За словами Марти Долішньої, її носили заміжні молоді жінки, в селах Кропивник та Церківна. А назвали прикрасу так за зовнішньою, хоча й віддаленою, схожістю із людським язиком.
Про “язикову” назву прикраси вона дізналася із книг по бісероплетінню. Хоча така версія не є науково обґрунтованою.
«Язик — це широка прямокутна смужка з бісеру завдовжки 30 та завширшки 12 сантиметрів. З обох боків «язика були прикріплені шнурки, за допомогою яких вона зав’язувалася на шиї», — пояснює пані Марта.
«Язик» зачіпляли поверх домотканої вишитої сорочки із відкритою горловиною — «пазухою». Тобто прикраса виконувала ще й функцію своєрідного оберега, який і прикривав груди, і оберігав їх від злого ока». Адже жіночі груди — це символ материнства, те, що треба оберігати.
Візерунки — геометричні, переважно ромби, що символізувати родючість, гори, єднання з небом та Богом. Кольорова палітра така, як і в бойківських вишиванках. Тобто це червоні, бордові, сині, голубі, жовті, зелені, чорні, білі барви. До речі, поверх «язика» одягали намиста чи силянки.
За чорно-білою світлиною Марта Долішня виплела кілька «язиків» способом нанизування, без використання спеціального станка. Один виріб виготовляла протягом тижня. Надалі жінка хоче досліджувати рідкісну прикрасу та сподівається знайти в бойківських селах ще багато давніх «язиків».
Злата Леміш.
Фото з архіву музею історії міста Болехова (чорно-білі) та світлини Марти Долішньої.
Читайте також:
Подружжя прикарпатців майструє гуцульську кераміку з авторським обрамленням (ФОТО)
Сукні на давньому конопляному полотні вишиває психологиня з Франківська Людмила Різник (ФОТО)
Ваш гороскоп на тиждень 18-24 жовтня
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
