«Маленьке уточнення: вони, одружені, «Пікапи», а я, холостий, «Пікапер», – серйозно зауважує Назар. Усі вибухають реготом.
Їх міцній дружбі вже багато років. У 2015 році разом пішли воювати на Донбас. Повістка спочатку прийшла Андрієві. Вже наступного дня у військкоматі з’явився Роман, наполіг, щоб його відправили служити разом з другом. Потім до них приєднався і Назар.
“Я за освітою – дизайнер інтер’єрів. Після АТО кілька років жив у Португалії, займався декором. Потім повернувся до України, відкрив свою справу: гіпсові 3D-панелі, арт-бетон, художня штукатурка, барельєфи, навіть пробував виготовляти меблі. Коротше, любе рябе! Вирішив розширяти бізнес, поїхав до Німеччини”, – розповідає Назар.
24 лютого ввечері, коли він дізнався про напад росії. 25-го вже був в Україні, де на Назара чекали його побратими.
“Пікапом ми приїхали з Івано-Франківська до місця дислокації підрозділу. Вагань – йти воювати чи ні – не було”, – каже чоловік.
Пліч-о-пліч друзі пройшли тяжкі бої за Мощун.
“Дали один одному обіцянку: після перемоги відбудуємо капличку, яку вщент знищили кацапи. В пам’ять про те, що тут відбувалося, та побратимів, які тут полягли”, – говорить Андрій.
Читайте також у ПІК:
- У 84 почати нове життя: як зараз живе у Франківську відомий дідусь, який заколисував онучку (ВІДЕО)
- Люди Прикарпаття: історії, що надихають – лікар з Маріуполя Олександр Голі-Оглу
- Захисники України збили два чергових російських БПЛА (ФОТО)
- Дістали кулю з серця: після полону молодого воїна врятували у Феофанії
