Carpathian Global Dialogue 2026: у Франківську обговорюють майбутнє України за ідеями Гаврилишина (ФОТО)
Carpathian Global Dialogue 2026: у Франківську обговорюють майбутнє України за ідеями Гаврилишина (ФОТО)
Головний посил Carpathian Global Dialogue 2026 — відповідальне суспільство не виникає саме собою. Його формують люди, які готові брати на
В Івано-Франківську 10 листопада розпочався перший міжнародний форум Carpathian Global Dialogue 2026 «Ефективне суспільство за дороговказами Богдана Гаврилишина».
Протягом двох днів представники науки, освіти, влади, бізнесу, громадського сектору та міжнародних організацій обговорюватимуть відповідальне лідерство, розвиток людського потенціалу, молодіжні ініціативи та відновлення України.
Форум присвятили 100-річчю від дня народження видатного українського економіста, громадського діяча та мецената Богдана Гаврилишина, а також 10-річчю кафедри міжнародних економічних відносин Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Зустріч започатковує щорічну міжнародну платформу для взаємодії науки, освіти, бізнесу, влади та громадянського суспільства. Її головна ідея — не лише згадувати постать Богдана Гаврилишина, а й шукати способи втілювати його погляди на ефективне суспільство в сучасних українських реаліях.
«Ми тут, щоб подумати, поділитися думками і разом вирішити, як рухатися вперед»
Відкриваючи форум, донька Богдана Гаврилишина Патріція Шморгун-Гаврилишин наголосила на важливості таких зустрічей, які дають можливість людям із різним досвідом зупинитися, обмінятися думками та спільно шукати відповіді на актуальні питання.
Вона подякувала організаторам, учасникам та всім, хто долучився до підготовки заходу, підкресливши, що сьогодні особливо важливо не чекати завершення війни, а вже зараз думати про майбутнє.
«Люди на таких форумах мають можливість трохи сісти, подумати, поділитися своїм досвідом, думками, дослідженнями. Зібратися разом і вирішити, як нам краще рухатися вперед. Усі ми маємо перспективи, усі повинні йти вперед і не чекати кінця війни», — сказала Патріція Шморгун-Гаврилишин.
Для родини Богдана Гаврилишина продовження його ідей — це передусім можливість передавати наступним поколінням цінності відповідальності, активної громадянської позиції та готовності діяти.
Марцінків згадав, як Гаврилишин підтримував розвиток військового пластування
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який особисто був знайомий із Богданом Гаврилишиним, під час виступу згадав їхні зустрічі та розмови про розвиток Пласту, української держави й підготовку молодого покоління.
За його словами, особливо важливою була позиція Гаврилишина щодо необхідності розвивати військове пластування ще на початку 2000-х років, коли такі ідеї не завжди знаходили підтримку.
«У 2001, 2002 та 2003 роках у нас була велика дискусія з діаспорою, коли ми говорили про те, що треба розвивати військове пластування. Тоді більшість діаспори виступала проти, казали, що цього не потрібно, що це занадто радикально. І саме Богдан Гаврилишин та Любомир Вузар були тими людьми, які певною мірою нас підтримали й сказали, що це можна розвивати», — пригадав Руслан Марцінків.
Міський голова зазначив, що тоді йшлося про підготовку молоді до можливих військових загроз, хоча далеко не всі сприймали такі застереження серйозно.
На його переконання, події 2014-го та повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році продемонстрували важливість цієї роботи.
«Ті ідеї, які продукував Богдан Гаврилишин, і кошти, які тоді спрямовувалися на розвиток молоді, сприяли тому, що покоління 2014-го і 2022 року стало патріотичним поколінням, яке зі зброєю в руках захистило і продовжує захищати українську державу», — наголосив Марцінків.
Він також підкреслив, що Богдан Гаврилишин, попри міжнародне визнання та життя у світовому контексті, зберігав тісний зв’язок з Україною.
«Можна багато вкладати в Україну, перебуваючи за кордоном, але Богдан Гаврилишин мав серце в Україні. І це найважливіше», — зазначив міський голова.
Окремо Руслан Марцінків подякував родині Гаврилишина за продовження благодійної та суспільної діяльності, зокрема за підтримку українських громад і проєктів відновлення.
«Чому в Україні так мало знають про особистість світового масштабу?»
Про міжнародне визнання Богдана Гаврилишина та недостатню популяризацію його спадщини в Україні говорив доктор фізико-математичних наук, академік НАН України Ярослав Яцків.
Він пригадав знайомство з Гаврилишиним, яке відбулося ще наприкінці 1980-х років, та його активну діяльність після приїздів до Києва. За словами академіка, Богдан Гаврилишин насамперед налагоджував контакти з українськими академічними інституціями та представниками інтелектуального середовища.
Ярослав Яцків також згадав свою роботу на посаді голови Міжнародного комітету зв’язків з українцями за кордоном у 1990 році, коли налагоджували співпрацю з відомими представниками української діаспори.
Водночас він звернув увагу на те, що постать Гаврилишина досі недостатньо представлена широкій українській аудиторії.
«Чому така постать світового масштабу була мало відома молодим підприємцям, молодим громадянам України? І чому її так мало оцінювали в Україні на високому державному рівні?» — поставив запитання академік.
Він наголосив, що в Національній академії наук постать Богдана Гаврилишина завжди сприймали з великою повагою.
Також Ярослав Яцків відзначив наукову співпрацю з Карпатським національним університетом і звернув увагу на важливість відновлення астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван, що має значення для розвитку української науки в умовах воєнних втрат.
Відповідальність університетів — формувати покоління, яке розбудовуватиме державу
Окремою темою першого дня форуму стала роль освіти та науки у формуванні ефективного суспільства.
Проректор з науково-педагогічної роботи Карпатського національного університету Віталій Шкромида зазначив, що звернення до інтелектуальної спадщини Богдана Гаврилишина є нагадуванням про особисту відповідальність кожного за розвиток суспільства.
На його думку, для університетської спільноти ця відповідальність передусім полягає в якості освіти, розвитку науки та підготовці молодих фахівців.
«Перед нами, як перед університетською спільнотою, є завдання інтелектуального розвитку. Це якість освіти, розвиток науки та формування молоді як фахівців, які будуть розбудовувати нашу державу», — наголосив Віталій Шкромида.
Він також привітав колектив кафедри міжнародних економічних відносин із десятиріччям, яке відзначають у межах форуму.
За цей час кафедра розвивала міжнародні партнерства, освітні та наукові напрями, а також готувала фахівців у сфері міжнародних економічних відносин і бізнесу.
За словами проректора, форум має стати майданчиком не лише для обговорення теоретичних підходів, а й для практичних досліджень, нових контактів і спільних ініціатив.
«Ефективне суспільство неможливе без довіри, справедливості та моральних цінностей»
Про особисту відповідальність, державотворення та значення ідей Богдана Гаврилишина говорив також кандидат юридичних наук, радник міністра юстиції Віталій Гдичинський.
Він розповів, що мав честь особисто спілкуватися з Богданом Гаврилишиним упродовж 2009–2016 років. Тоді, ще на початку власного професійного та громадського шляху, обговорював із ним майбутнє України, роль молодого покоління та відповідальність громадян.
За словами Гдичинського, Гаврилишин був не лише видатним економістом, а й громадським і державним діячем, який зберігав глибокий зв’язок із Батьківщиною та прагнув допомагати українцям.
«Мене завжди особливо цікавив його життєвий шлях — шлях українця, який зміг досягти світового визнання, але водночас зберіг глибоку прив’язаність до своєї Батьківщини і щире прагнення допомагати Україні», — зазначив Віталій Гдичинський.
Він наголосив, що ідеї Гаврилишина особливо актуальні в умовах нинішніх випробувань, через які проходить українське суспільство.
«Ефективне суспільство неможливе без довіри, справедливості та моральних цінностей», — підкреслив спікер.
П’ять напрямів і два дні дискусій
Carpathian Global Dialogue 2026 об’єднав учасників навколо п’яти тематичних напрямів. Перший присвячений життєвому шляху Богдана Гаврилишина, родинній пам’яті та його інтелектуальній спадщині.
Другий — відповідальній людині, гуманітарним цінностям і громадянській солідарності, зокрема ролі Червоного Хреста, Пласту та благодійних організацій.
Третій напрям стосується освіти, міжнародного партнерства та десятиріччя кафедри міжнародних економічних відносин Карпатського університету. Четвертий охоплює глобальні трансформації, людський капітал, відповідальний бізнес, демократію у врядуванні та відновлення України.
Окрему увагу приділяють молодіжному лідерству. У межах п’ятого напряму учасники обговорюватимуть, як перетворювати ідеї на конкретні суспільні зміни. Зокрема, передбачений інтерактивний формат Ideas → Actions Lab, побудований за принципом: проблема — докази — ідея — відповідальна дія — очікуваний результат.
До форуму долучилися українські та іноземні університети, наукові установи, представники органів влади, бізнесових об’єднань, громадських, благодійних і молодіжних організацій.
Серед організаторів — Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Фонд родини Богдана Гаврилишина, Івано-Франківська обласна організація Українського Червоного Хреста, Пласт, Move Ukraine, Netherlands Business Academy та інші українські й міжнародні партнери.
Форум триватиме два дні. Його учасники мають не лише осмислити спадщину Богдана Гаврилишина, а й напрацювати ідеї, які можна буде застосовувати в освіті, громадському секторі, державному управлінні та міжнародній співпраці.
