Було-стало: панорама Станіславова-Франківська із різницею у 140 років (ФОТО)

MyCollages 2023 04 20T211256.526 scaled

Сьогодні пропонуємо для порівняння у рубриці «Було-стало» унікальну світлину 1880-х років під назвою «загальний вид Станиславова», яку можна знайти на сайті польської Бібліотеки народової «Polona».

Автор фото, якому вже 140 (!) році – фотограф тих часів Тадеуш Артіховський, який працював у Станиславові з 1860-х років до початку ХХ століття. Він мав фотоательє, яке знаходилось по вул. Сапєжинській, 18 (будинок не зберігся). Фотограф вів активне громадське життя, зокрема був членом польського товариства “Сокіл”.

111 3

Газета ”Пожежний путівник” за травень 1889 року повідомляє, що за поданням Мюльна, керівника пожежної охорони, Артіховського призначили цензором (контролером) діяльності пожежного товариства в Станиславові. Зазначалося, що він довший час був членом цього товариства.

1111 scaled

Звідки велася зйомка?

Як стверджує історик та краєзнавець Іван Бондарев, скоріш за все, пан Артіховський розклав свою триногу десь у районі збігу вулиць Тичини-Довгої, ближче до магазину «Електрон». Тоді там були суцільні поля, тож фотограф мав простір для маневру.

Легко упізнаються такі домінанти, як катедра (#1), будинок державної гімназії (#2), фарний костел із дзвіницею (#3) й ратуша (#4). Між іншим, наявність останньої дає нам нижню хронологічну відмітку для датування фото. Ця ратуша є третім варіантом – її відбудували з руїн у 1871 році після «мармулядової пожежі».

777 scaled

Між костелом і дзвіницею примостився ще один великий будинок (#5). То перша чотириповерхівка міста – кам’яниця купця Абрахама Регенштрайфа (1835 рік).

На пару градусів правіше починається вулиця Низова, яка в часи Артіховського називалась Фердинанда – на честь австрійського цісаря. Якщо збільшити зображення до максимуму, то можна віднайти лазню, а тоді парову купальню Францішка Гуравського, що почала працювати у 1845 році (#6).

222 4 scaled

Напроти неї та трохи вище бачимо торцеву стіну будинку, де тепер фонди музею мистецтв (#7). Це величезна садиба Василя Свенцицького, яка мала аж 34 кімнати (побудована на зламі 1840-1850-х). Ліворуч від костелу стоїть плебанія, тобто будинок, де мешкав ксьондз (#8).

А ось як виглядають ці історичні об’єкти на сучасній світлині, зробленій з офісу нашої редакції ПІК:

333 1 scaled