Наразі в нашій області, як і в Україні загалом різко зменшилася кількість домашніх тварин. Якщо колись в приватних господарствах люди утримували корів, кіз, свиней, багато домашньої птиці та мали з того зиск, то тепер всі воліють купляти молочні і м’ясні продукти на ринках і в магазинах. Та є і такі, які, попри економічну кризу та непростий час війни, не позбавляються тварин.
Кажуть, що їх утримання — це добре та вигідно. Зокрема багато людей взялися за утримання кіз.
«Коза в мене «простачка», безпородна, але вона — годувальниця для нашої родини, зокрема двійнят — сина та доньки. Утримую її недавно, мені це не важко, бо я звикла до щоденної роботи в селі», каже Мар’яна Локатир із села Рівня, що на Рожнятівщині.
Щодо годівлі кози, то вона нескладна. Майже всі продукти для цього жінка має вдома і не купляє.
Так зранку, перед доїнням, пані Мар’яна дає козі 1 літр вівса, близько 5 кілограм зеленої трави, яку приносить з луки. Напуває пані Мар’яна козу чистою водою, в яку зверху кидає 0,5 літра комбікорму з мелених ячменя чи пшениці.
Смаколики для кози є листочки верби. Про це жінці ще розповідала бабуся, і зараз господиня не оминає нагоди пригостити годувальницю листочками. Вербові гілочки Маряна Локатир зриває у сільському гаю. Їсть тварина, як «плеченька» і листочки з молодих дубів.
«Щодня коза дає понад 2 літри молока, але є тварини що дають і 3-4. Молочність залежить від породи. Найбільший — ранковий удій. Ранішнє молоко використовую для приготування сніданку для дітей, скажімо, рисової каші з молоком чи млинців», – мовить господиня.
Якщо протягом дня молоко залишається, то жінка робить з нього кефір і сир.
«Чи багато потрібно часу на порання біля тварини?», — запитую пані Мар’яну.
Та відповідає, що коли вже є певний досвід, то небагато. Зранку, в обід та увечері на годування і доїння треба лише 15-20 хвилин. Але слід потрудитися аби, щодня в годувальниці була свіжа зелена трава, а взимку — сіно.
До речі, щодня пасе козу, на городі, позаду приватного будинку. Пасеться коза до обіду, а далі жінка забирає її до стайні, щоб подоїти. Якщо немає дощу, то десь о 15.30-16.00 пані Мар’яна знову виводить тварину попастися.
«Узимку коза їсть сіно, кормовий буряк та лушпиння від свіжо очищеної картоплі»,— продовжує господиня.
Коли тепла сонячна погода, то Мар’яна Локатир купає козу у теплій воді з додаванням шампуню для собак, а навесні ретельно вичісує шерсть та дає вітаміни.
«Щоби мої годувальниці добре доїлися, тричі на день даю їм по 350 грам вівса перед випасом та під час обіднього й вечірнього доїння», — каже Василь Романчич з Коломиї, який на околиці міста понад 20 років утримує кози.
Тварини з’явилися в чоловіка, коли онуки почали хворіти, тепер вони дорослі, а 76-річний дід до кіз серцем прикипів.
«Невже вистачає козам лише вівса?», — запитую чоловіка. – «Загалом може вистачити, але тоді би мої кози були моделями, а вони — звичайні «жіночки», — жартує пан Василь.
Отож, окрім вівса, кози мають багато «зеленини», тварини пасуться. На день доросла коза випасає приблизно 3-4 кілограми трави. Окрім цього, кіз пан Романчич догодовує люцерною, висівками, натертими на грубій терці кормовими буряками, морквою, капустою, буряковою гичкою.
Щодо води, то в чоловіка є певна засторога: напувати тварин треба навіть улітку ледь лише водою кімнатної температури. Бо кози «делікатні» можуть навіть у теплу пору простудитися.
До кози — неабиякі педантки. Якщо, скажімо, з миски, в якій налили козі пиття, хтось руки вмочив, чи навіть пташка напилася, то молочна тварина хіба що цю миску понюхає. Зазвичай, на добу доросла коза випиває 5-5,5 літрів води. Улітку може пити й 6. І воду найкраще давати одразу після годування або коли козам дуже спекотно.
У чоловіка 2 кози зааненської породи, на день дід Василь надоює 6 літрів молока, яке продає знайомим, або ж робить з нього сир. Ціна за літр козячого молока на ринках нині становить від 30 гривень. Сир чоловік дає лише рідним та друзям, безкоштовно.
Цікаво, що безпородна дійна коза на сільськогосподарських ринках коштує від 2,5 тисяч гривень. Ціна на маленьке козеня стартує від 800 гривень. Породисті кози продають за 4-8 тисяч гривень. Ціна залежить від породи.
Сабіна РУЖИЦЬКА. Фото Мар’яни Локатир та з відкритих інтернет-джерел
Читайте також у ПІК:
- Літній грибний сезон на Прикарпатті: скільки коштують лісові смаколики?
- На Прикарпатті стартував сезон лісових суниць: де збирають, по чому продають
- На прикарпатських ринках —розпал торгівлі розсадою (ФОТО)
- У карпатських селах триває масова стрижка овець: як це відбувається (ФОТО)
- Не черствіє понад місяць: космацька паска прикрашена давньоукраїнськими символами (ФОТО)
- Не я б’ю, верба б’є: скільки коштують передвеликодні атрибути на Прикарпатті
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
