«За зиму в овець відросла вовна, в яку вони виділили чимало поту і жиру. Тому для тварин це додатковий обігрів та навантаження на тіло, яке на полонині треба. Але стригти овець аж попри шкіру теж не треба, слід залишити трішки вовни, щоби вони не мерзли»,— розповідає Дмитро Стефлюк, досвідчений карпатський господар та голова громадської організації «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина».
За 12 годин до стрижки овець добре годують. Згодом вже нічого не дають їсти, бо наводити красу вовнатим краще, коли вони голодні. Стрижуть нині карпатських овець спеціальними машинками сучасного виробництва, або ж старими, але справними. А дехто використовує дідівські ножиці. Зазвичай вони великі металеві та складаються лише в один бік. Ножиці мають пружину, і стрижуть, відгортаючи вовну, повідомляє ПІК.
Перед стрижкою баранам та вівцям зв’язують задні ноги, згодом передні ноги. Кладуть тварин на невеличке дерев’яне підвищення зі збитих дощок та накрите брезентом. Починають стригти овець, за словами пана Стефлюка, від голови та шиї, дехто — від паху.
Стрижуть «від себе» аби бачити що і як роблять та не зачепити й не поранити тварину. Далі стрижуть боки, половину спини, а згодом перевертають воюнату на другий бік. Під час стрижки тварини можуть смикатися, тому слід їх добре тримати і стежити, щоб не порізати. До речі, не варто два рази стригти по одному й тому самому місцю, бо тоді якість шерсті знижується. Утворюється така собі «січка».
Карпатські господарі стверджують, аби вовна була, ніби ціла шкіра, треба так стригти якнайрівніше і якнайкоротше. А для цього треба, аби вівця чи баран були добре вгодовані. Тоді й робота йде легше. Бо на вовні є жир, і ножиці, наче «їздять», біля тіла. Шерсть від жиру стає м’якою її легше зістригти». З однієї тварини можна настригти від 2 до 5 кілограмів вовни.
Щоправда, її треба перебрати від різноманітного сміття, адже тварини ходили всюди, зачіплялися за шерсть стебелинки, травинки, трохи трачиння. Обстрижену неочищену овечу шерсть можна зберігати у полотняних мішках у добре провітрюваному приміщенні 10-15 років. Проте таке мало хто нині робить. Вовну обробляють: 3-4 рази миють у теплому мильно-содовому розчині, стільки ж полощуть у чистій джерельній воді. І тоді зникає характерний запах.
Відповідно оброблена овеча шерсть — сировина для виробництва ліжників традиційної гуцульської одежі. А ще з вовни прядуть нитки та в’яжуть теплі шкарпетки, які особливо користувалися попитом у холодні пори року для наших захисників. Продавати вовну не дуже вигідно, та й овець у людей небагато. Тому карпатські господарі, зазвичай тримають її для себе, рідних, знайомих. Та й майстрів у кожному карпатському селі не бракує.
Сабіна Ружицька. Фото з доступних Інтернет-джерел
Нагадаємо, на Прикарпатті стартував сезон торгівлі домашніми тваринами та птицею.
Читайте також у ПІК:
- У Тлумачі знімають серію сюжетів про місцевих героїв, які віддали життя за Україну (ФОТО)
- Уперше за історію Незалежності у місті Тлумачі провели показ “Прикраси з українською душею” (ФОТО)
- Не черствіє понад місяць: космацька паска прикрашена давньоукраїнськими символами (ФОТО)
- Майже 40 тисяч гривень зібрали на зв’язок для ЗСУ діти з Івано-Франківська (ФОТО)
- Не я б’ю, верба б’є: скільки коштують передвеликодні атрибути на Прикарпатті
- Олег Попрожук, юний митець з Тлумача, єдиний в громаді займається гравіруванням на склі
- “Великдень для лісу”: як на Богородчанщині екоактивісти поприбирали (ФОТО)
- Зберегти не можна зруйнувати: у Тлумачі рятуватимуть історичний будинок (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
