У Снятині відновили ґонтове покриття Свято-Вознесенського храму (ФОТО)

У Снятині завершили роботи з перекриття Свято-Вознесенського храму ґонтом. Оновлений вигляд дерев’яна церква отримала до 15-річчя відновлення богослужінь у святині. З нагоди ювілею у храмі відбулося святкове богослужіння. Роботи з перекриття провели за кошти мецената та за підтримки громади. Ініціатором ремонту став настоятель храму протоієрей Микола Марусяк.

Про це повідомив начальник відділу туризму Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко, пише ПІК.

«Мою увагу привернула важлива деталь, яку стало помітно вперше влітку 2026 року під час відрядження до Снятина — тоді давню святиню перекривали ґонтом. І ось на початку вересня роботи завершені, церква Святого Вознесіння повернула автентичний вигляд», — зазначив Віталій Передерко.

За його словами, храм є важливою пам’яткою дерев’яної архітектури Покуття. Він може стати цікавою туристичною локацією для паломників, архітекторів, краєзнавців, культурологів та туристів.

Історія храму бере початок у 1784 році. У 1838 році та в 1876–1878 роках у церкві проводили ремонтні роботи, під час яких її розширили та перебудували. У 1894 році встановили новий іконостас. У 1903 році дерев’яний дах уперше перекрили бляхою замість ґонту.

Храм має хрестоподібну форму та одну баню. Його стіни — з відкритих нефарбованих дерев’яних зрубів, а фундамент частково складений із прутських валунів та цегли.

Святиня пов’язана і з історією українського культурного руху в Снятині. У 1878–1882 роках навпроти храму жив священник Теофіл Кобринський. Він був одним з ініціаторів створення у місті української міщанської читальні, на базі якої згодом заснували філію товариства «Просвіта». Його дружиною була письменниця та громадська діячка Наталія Кобринська.

У радянський період храм не діяв. У 1961 році його закрили. Парафіяльне життя відновилося після проголошення незалежності України.

У 1990-х роках у церкві проводили реставраційні роботи. Згодом храм підняли приблизно на 40 сантиметрів від землі, облаштували фундамент, укріпили дерев’яні конструкції, відреставрували настінний розпис та встановили новий іконостас.

У 2011 році храм повторно відкрили та освятили для богослужінь. У 2026 році, через 15 років після відновлення його діяльності, святиню перекрили ґонтом, повернувши їй традиційний вигляд.