У п’ятницю, 23 жовтня, Калуш став майданчиком міжнародного бізнес-форуму PRECARPATHIAN 3.0, який об’єднав представників українських громад, бізнесу та міжнародних організацій. Одним із практичних результатів зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю зі швейцарськими партнерами.
Як розвивати економіку під час війни, залучати інвесторів та створювати умови для роботи підприємств — ці питання стали ключовими під час третього міжнародного бізнес-форуму International Business Forum PRECARPATHIAN 3.0, повідомляє ПІК.
Цьогоріч захід провели під гаслом «Міжнародне співробітництво для покращення рівня стійкості громад».
До Калуша приїхали представники місцевого самоврядування, міжнародних компаній, експертних організацій та підприємці. Серед учасників були представники громад Івано-Франківщини, зокрема Івано-Франківська, Надвірної, Бурштина й Долини, а також делегація з Полтави.
Калуш робить ставку на промисловість та інвестиції
Для Калуської громади проведення форуму стало можливістю презентувати свій економічний потенціал та налагодити контакти з потенційними партнерами.
Міський голова Андрій Найда наголосив, що попри повномасштабну війну громади повинні продовжувати економічний розвиток, адже саме робота підприємств, нові інвестиції та податки забезпечують їхню фінансову спроможність.
«Основна мета цього форуму — ми шукаємо можливість залучення бізнесу в нашу громаду. Ми розуміємо, що живемо у період війни, але ніхто від нас не забирав економічний розвиток не тільки нашої громади, але й цілої держави», — розповів Андрій Найда.
За його словами, Калуш має історично сформовану промислову базу, яку прагне використати для залучення нових підприємств, розвитку виробництв та створення робочих місць.
«Ми позиціонуємо себе як індустріальна столиця Заходу України до 2030 року. Це наша стратегічна мета. Ми прекрасно розуміємо, що це наша перевага серед громад Івано-Франківської області», — зазначив міський голова.
Водночас, на думку Андрія Найди, майбутнє Калуша не повинно залежати винятково від промисловості. Громада прагне поєднати розвиток виробництв із розбудовою соціальної інфраструктури, туристичної та готельної сфер, створенням нових просторів для відпочинку.
Під час форуму учасникам представили відеопрезентацію Калуської громади, її промислового потенціалу, інфраструктури та інвестиційних можливостей.
Чому Калушу недостатньо розвивати лише промисловість?
Однією зі спікерок форуму стала Галина Литвин — керівниця компонента програми Power4JustTransition, GIZ Ukraine.
Вона представила досвід роботи німецької організації, яка за дорученням уряду Німеччини підтримує українські міста у процесі справедливої трансформації — переходу від залежності від однієї галузі промисловості до більш різноманітної економіки.
За словами Галини Литвин, GIZ співпрацює з 20 українськими містами та профільними міністерствами. Хоча Калуш не входить до територій справедливої трансформації, з якими безпосередньо працює цей проєкт, його підходи можуть бути корисними й для прикарпатської громади.
«Для нас дуже важливо, щоб ми могли розвивати місцевий потенціал громад України, особливо громади, які мусять в час війни не лише відповідати за стійкість, але і диверсифікувати свою економіку, забезпечувати нові робочі місця для громад. І ця тема є також особливо актуальною для Калуша, який також є містом, який базується на великій промисловій спадщині, але містом, який мусить диверсифікувати свою економіку», — наголосила Галина Литвин.
Експертка пояснила, що економічний розвиток потребує комплексного підходу. Недостатньо лише запросити інвестора чи створити нові робочі місця — потрібно підготувати людей, які працюватимуть на підприємствах.
Зокрема, йдеться про розвиток професійної освіти, створення сучасних навчальних лабораторій та співпрацю навчальних закладів із місцевим бізнесом.
«Ти не можеш думати тільки про створення робочих місць, якщо в тебе немає фахових людей, які будуть на цих робочих місцях працювати. Зараз це є великим викликом. Як готувати тих фахових людей? Підвищувати якість освіти, створювати нові сучасні лабораторії, намагатися тримати дітей, студентів тут, щоб вони не шукали собі роботи далі», — пояснила представниця GIZ Ukraine.
Ще одна важлива умова — готовність інфраструктури до приходу бізнесу. Інвесторам потрібні не лише земельні ділянки, а й доступ до електроенергії, під’їзні дороги та кваліфіковані працівники.
Галина Литвин відзначила, що Калуш має чимало промислових активів, які можна використати для економічного розвитку. Однак для реалізації проєктів громадам також потрібні фахові команди, здатні залучати фінансування, працювати з донорами та готувати грантові заявки.
Міжнародний досвід: що цікавить іноземних партнерів?
До Калуша приїхали представники міжнародних компаній та організацій, які мали можливість не лише поділитися власним досвідом, а й ознайомитися з тим, як українські громади підтримують економіку в умовах повномасштабної війни. Під час панельних дискусій експерти обговорили розвиток бізнесу, залучення інвестицій, міжнародне фінансування та взаємодію підприємців із місцевою владою.
Особливу увагу приділили досвіду прифронтових регіонів, де підприємства змушені працювати під постійною загрозою російських атак. Андрій Найда розповів, що на форум запросили представників громад, які вже мають досвід забезпечення роботи бізнесу, освітніх закладів та міської інфраструктури в надзвичайно складних безпекових умовах.
Швейцарська підтримка: Калуш очікує обладнання для одного з об’єктів
Окремою темою форуму стала енергетична стійкість українських громад.
Калушанка Ірина Кілко — юристка та експертка з фінансування Європейського Союзу і Швейцарії — представила результати роботи над проєктом циркулярної економіки та забезпечення українських державних будівель альтернативними джерелами енергопостачання.
Над ініціативою вона понад півтора року працювала разом із Романом Романком.
За словами Ірини Кілко, проєкт уже отримав позитивне рішення, а швейцарська державна програма REPIC надала фінансову підтримку на логістичні витрати.
Наразі триває підписання необхідної документації, а надходження допомоги очікують протягом 2027 року.
Серед громад, які мають отримати обладнання, — Калуська. Для неї передбачено оснащення одного об’єкта. Деталі проєкту команда планує оприлюднити після відповідних погоджень.
Міський голова Андрій Найда також розповів, що громада співпрацює зі швейцарськими партнерами в напрямі альтернативної енергетики для медичних та освітніх закладів.
У перспективі Калуш розглядає можливість розширення таких рішень не лише на бюджетні установи, а й на потреби населення.
Від розмов до домовленостей: Калуш підписав меморандум зі швейцарськими партнерами
Одним із практичних результатів PRECARPATHIAN 3.0 стало підписання меморандуму про співпрацю між Калуською міською радою та Швейцарсько-українською торгово-промисловою палатою. Документ передбачає спільну роботу у сферах міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, освіти та професійного навчання.
За словами Андрія Найди, головна мета такого партнерства — налагодити економічні зв’язки між європейськими компаніями та підприємствами Калуської громади, знайти можливості для кооперації й реалізації спільних проєктів.
Підписання меморандуму стало конкретним кроком у розвитку міжнародних контактів громади. Водночас про суми майбутніх інвестицій або конкретні інвестиційні проєкти наразі не повідомляли.
International Business Forum PRECARPATHIAN 3.0 проводили вже втретє. Його організаторами стали Калуська міська рада та Всеукраїнська громадська організація «Нова формація», співорганізатором — UkraineInvest, а генеральним партнером — Швейцарсько-українська торгово-промислова палата.
Читайте в ПІК:
- У Калуші відбувся міжнародний бізнес-форум PRECARPATHIAN 3.0: про що говорили (ВІДЕО)
- Калуш підписав меморандум зі швейцарськими партнерами: що передбачає співпраця (ФОТО)
