Містяни купували фотоапарати, фотографували рідних і друзів, а відзняті плівки несли до спеціалізованої лабораторії.
Одна з таких майстерень працювала на початку нинішньої «стометрівки» — у кам’яниці готелю «Уніон» на вулиці Сапєжинській, 4.
На першому поверсі будинку діяла фотолабораторія Pracownia robót amatorskich при гуртівні фототоварів «Pasek i Terlecki». Тут займалися проявленням фотоплівок і друком знімків, а також продавали товари для фотографії. Заклад працював у 1920–1930-х роках, до початку Другої світової війни.
Це була не просто крамниця, де можна було придбати фотоапарат. При гуртівні функціонувала окрема майстерня, яка брала на себе технічну частину фотографічного процесу. Клієнт міг зробити знімки, передати відзняту плівку на обробку та отримати готові фотографії.
Фотолабораторія на Сапєжинській
Майстерня розташовувалася в будинку готелю «Уніон» Станіслава Хованця. Адреса — Сапєжинська, 4, нині це вулиця Незалежності, початок так званої «стометрівки».
Назва Pracownia robót amatorskich перекладається як «Майстерня аматорських робіт». Вона вказує на основний напрям роботи закладу — обслуговування фотографів-аматорів.
У той час фотографування вимагало значно більше зусиль, ніж сьогодні. Знімок не можна було одразу побачити на екрані чи роздрукувати на домашньому принтері. Після фотографування потрібно було проявити плівку, а потім надрукувати зображення на фотопапері. Для цього були потрібні спеціальні матеріали, обладнання та знання технології фотохімічної обробки.
Саме такі послуги пропонувала майстерня «Pasek i Terlecki». Водночас при закладі працювала гуртівня, де можна було придбати фототовари. Серед продукції, яку фірма постачала на ринок, були фотопластинки, папір, хімічні реактиви та фотоапарати.
У міжвоєнний період фотографія активно розвивалася, а компактні камери ставали доступнішими для ширшого кола людей. Тому потреба в місцях, де можна було професійно проявити плівку та надрукувати знімки, зростала.
Хто користувався послугами майстерні
Про діяльність фотолабораторії свідчать не лише відомості про сам заклад, а й фотографії, які збереглися до наших днів.
Зокрема, відомі сімейні світлини 1930-х років із позначкою Pracownia robót amatorskich Hurtowni Fotograficznej PASEK I TERLECKI. Такий напис на фотографіях дає змогу встановити місце, де їх обробляли та друкували.
Однак клієнтами майстерні були не тільки містяни, які хотіли зберегти сімейні моменти. Лабораторія також виконувала професійні замовлення.
Серед фотографічних матеріалів, пов’язаних із закладом, є військові світлини. Послугами майстерні користувалися офіцери та фотографи 6-го полку уланів Каньовських, який дислокувався у Станиславові.
На цих знімках зафіксовані кавалеристи, повсякденне життя полку, кінні змагання, а також краєвиди Станиславова та Галича.
Частина фотографій із відповідними фірмовими позначками зберігається в архівах Лондона та Варшави.
Таким чином, діяльність фотолабораторії залишила слід не лише в історії місцевого підприємництва, а й у фотографічній спадщині регіону. Завдяки збереженим відбиткам можна простежити, де саме обробляли частину світлин, які сьогодні є історичними документами міжвоєнного часу.
Пасек і Терлецький: двоє компаньйонів одного бізнесу
За назвою «Pasek i Terlecki» стояли двоє підприємців — Пасек і Терлецький. У міжвоєнних адресних книгах фірма фігурувала як спілка (Spółka).
Її діяльність поєднувала торгівлю фототоварами та лабораторне обслуговування. Фірма постачала фотографічні матеріали європейського виробництва, серед яких згадуються Agfa, Kodak і Gevaert.
Одним із компаньйонів був Станіслав Терлецький (27 червня 1906 року — 1997). Його професійна діяльність була пов’язана з фотографією та фотолабораторною справою. У 1920–1930-х роках він працював над розвитком майстерні в Станиславові.
Іншим компаньйоном був Пасек (Pasek), який брав участь у веденні спільного підприємства. Водночас наявні відомості не дають підстав докладно відтворити всі обов’язки кожного з партнерів або визначити точний розподіл управлінських функцій.
Від Станиславова до польської фотографії
Робота майстерні припинилася після початку Другої світової війни. У 1939 році, з приходом радянської влади, приватні підприємства зазнали націоналізації. Це поклало край попередній діяльності фірми «Pasek i Terlecki».
Станіслав Терлецький виїхав на територію сучасної Польщі. Проте фотографію не залишив. У повоєнні роки він продовжив професійну діяльність і став членом Спілки польських художників-фотографів — Związek Polskich Artystów Fotografików (ZPAF).
Його біографія пов’язує історію фотографічної справи двох міст і двох країн: міжвоєнного Станиславова, де працювала майстерня «Pasek i Terlecki», та повоєнної Польщі, де Терлецький продовжив займатися фотографією.
Фотографії, які зберегли адресу
Особливу цінність у цій історії мають самі фотографічні відбитки. Адже на відміну від багатьох підприємств міжвоєнного міста, про які залишилися лише згадки в документах, фотомайстерня «Pasek i Terlecki» залишила по собі матеріальні свідчення своєї роботи.
Написи на зворотах сімейних фотографій зберегли назву лабораторії та її профіль. Вони нагадують, що за кожним таким знімком стояла не лише людина з фотоапаратом, а й робота спеціалізованої майстерні.
У 1930-х роках сюди приносили плівки із сімейними портретами, міськими краєвидами та іншими сюжетами. У цій же лабораторії обробляли фотографії, пов’язані з військовим життям Станиславова.
Сьогодні адреса Сапєжинська, 4 — це частина сучасної вулиці Незалежності. А назва PASEK I TERLECKI на старих фотографіях залишається свідченням того, що ще майже століття тому в місті працював спеціалізований фотолабораторний заклад, який обслуговував і аматорів, і професійних фотографів.
Оперативні новини у TELEGRAM
