Частину траси проклали трамвайними рейками
8 вересня 1930 року стартували перші кільцеві перегони вулицями міста Львова, які через характерну форму траси (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник».
Що передувало
Перші перегони у Польщі Галичині, що знаходилася під владою, почали проводити з 1925 року: саме тоді пройшло змагання “Стрий — Велика Воля”. Незабаром його маршрут продовжили до Львова, а 1927 року надійшла пропозиція провести гонку і в самому місті.
Унікальна міська траса
Траса пролягала вулицями Вітовського, площею І. Франка, Стрийською, Героїв Майдану. Ця траса без змін збереглася досьогодні.
Характерною її особливістю, у порівнянні з тогочасними європейськими (напр. Монте-Карло у Гран Прі Монако), була наявність на значній частині траси трамвайної колії. Це понад 800 метрів (Вітовського і пл. Франка), що, разом з покриттям проїжджої частини базальтовою бруківкою і значними перепадами висот (8% по Героїв Майдану) відносило її до найскладніших, за визнанням найвизначніших тогочасних гонщиків, у Європі.
Перегони організовано на зразок кільцевих перегонів міськими вулицями Гран Прі Монако (Монте-Карло), які стартували вперше 1929 року, лише роком раніше.
Львівські перегони, за відгуками як глядачів, так і учасників, були найкращими автомобільними перегонами в історії України та Польщі.
Хто приймав участь?
Старт першому Гран-прі Львова дали 8 вересня 1930 року. Дату обрали не дуже вдало, адже у ці ж дні проходив Гран-прі Італії на знаменитому автодромі Монца, тож іноземних гостей не було, а на старт вийшло лише 5 машин.
Це були місцеві змагання, які ще не мали статусу Гран-Прі. Участь у них приймали лише польські гонщики, які розділилися за класами авто, що стартували в окремих заїздах: гоночні (17 кіл), спортивні (10 кіл), туристичні (7 кіл).
Переможцем у гоночному класі став Генрік Лієфельдт на автомобілі “Austro-Daimler ADR 12/100”, у спортивному – Тадеуш Сколімовський на “Alfa-Romeo 6C-1750”, у туристичному – Марія Козміянова на жовто-гарячому “Austro-Daimler ADM”, якого глядачі охрестили «жовтком».
Глядачі та безпека
Проте, змагання відвідали близько 50 тисяч глядачів — це при тому, що загалом у Львові на той час мешкало близько 300 тисяч осіб. Багато містян спостерігали за перегонами прямо з балконів своїх будинків.
Міська влада закупила сучасні хронометри та приділила увагу безпеці — завезли 400 тонн піску в мішках для огорож і направили на захід 500 поліцейських. За весь час у Гран-прі Львова не травмувався жоден пілот — це рідкість тих років.
Що було далі?
Отож, Кільцеві перегони 1930 року вдались дуже добрими. Організатори надихнулись успіхом і скерували до Всепольського Автомобільного Клубу запит про надання змаганням статусу Гран-Прі або навіть Гран-Прі Польщі. Проте варшавський осередок автомобілістів розумів, що згода на таку пропозицію передбачає значні витрати фінансових та організаційних ресурсів, тому так нічого з тої ініціативи не вийшло.
Читайте також:
- Спадкоємці Івана Франка: про велич Генія та правду про родинні стосунки (ФОТО)
- Петро та Любов Галущаки: Мама прагнула, щоб ми не зловживали іменем Івана Франка
- “Генії народжуються раз у тисячоліття”: родина Івана Франка про його спадщину
