Івано-Франківськ
9.1
USD: 26.2
EUR: 30.25

Було-стало: готель “Станіславів” та військова прокуратура у Франківську (ФОТО)

Досі прихильники рубрики ПІК "Було-стало" дивувалися, як гарно збереглися давні споруди Івано-Франківська. Сьогодні, мабуть, усіх відвідає розчарування.

MyCollages 2021 05 04T204041.352 scaled

Кам’яниця на вулиці Голуховського (нині – Чорновола) під номером 9, належить до тих небагатьох, що пережили мармулядову пожежу 1868 року. Її збудували у 1840-х на замовлення містянина Лопатинського, й нині вона – найдавніша на вулиці. Має два поверхи, у плані Г-подібна, споруджена у стилі класицизму.

Декорована лише скромними віконними наличниками та кованою балконною решіткою. Водночас із будинком звели дві господарські споруди у подвір’ї.

У 1877 році станиславівський парох Теодат Шанковський і священик, катехит гімназії Іван Литвинович створили Товариство імені святого Миколая, яке мало опікуватись першою в місті учнівською бурсою, тобто студентським гуртожитком. У статуті закладу зазначалось, що вихованцям закладу безкоштовно, або з частковою оплатою надавалось «помешкання, харчування, виховний нагляд, а біднішим також одяг та навчальне приладдя».

52080699 2313378685599132 8873788568275779584 n scaled

Наступного року товариство придбало садибу Лопатинського, де розмістило бурсу на 40 дітей. Частину приміщень у священиків винаймали різні товариства, наприклад «Руська крамниця» чи редакція першого в місті українського журналу «Господаръ і Промишленникъ», який виходив двічі на тиждень.

На початку 1880-х у господарських спорудах на подвір’ї зробили ремонт, туди перевели учнів, а центральний будинок повністю здавався в оренду. Це давало непоганий прибуток.

Управа бурси трохи назбирала коштів, придбала сусідню ділянку і в 1900 році збудувала велику триповерхову кам’яницю, яку видно на старій поштівці. Її теж здавали під квартири, офіси й торгові заклади.

52014062 196654977961518 7984453273958481920 n scaled

Відтоді бурсаки зайняли колишній будинок Лопатинського, що дало збільшити кількість «ліжкомісць» до 70.

Невдовзі після відкриття української гімназії (1905 рік) у бурсі спалахнув скандал. Тоді нею керували москвофіли на чолі із префектом – катехитом польської гімназії о. Семеновим.

«Панував у тій бурсі чисто московський дух, – згадує колишній учень Тимотей Мацьків. – Коли після вакацій 1907 року з’явилися в бурсі її вихованці, управа заявила, що всі учні української гімназії мають переписатися до польської, інакше будуть усунені з бурси. Метою такого драконського розпорядження було позбавити учнів українського національного виховання. Діти батьків-москвофілів (переважно священиків) покинули українську гімназію і перейшли до польської, а тих, які відмовились, викинено з бурси так, що там залишились самі «рускі».

Для українських вигнанців єпископ Хомишин заснував іншу бурсу – святого Йосафата.

У 1920-х бурса святого Миколая позбавилась москвофільського «шарму» і перебралась до нового приміщення. В її колишніх стінах розташувався дівочий гуртожиток, суміщений з притулком для дівчат.

71817247 2471571743113158 1952343973569757184 n

Після війни кам’яниця перейшла у відання гарнізонної комендатури. Дотепер на першому поверсі збереглися дві колишні камери для затриманих. Від 1995 року комендатуру змінила військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону.

71656704 2471571423113190 8419100755973111808 n scaled

А сусідня прибуткова кам’яниця не збереглась. Через підмивання фундаменту каналізаційними водами у 1990-х її визнали аварійною і відселили мешканців.

photo 2021 05 04 14 11 36

Руїни довго не розбирали, вони навіть послужили декораціями для художнього фільму «Нескорений».

020b30070678

Потім їх придбала греко-католицька єпархія та у 2008-му спорудила готель «Станіславів» з частковим повторенням форм попереднього будинку.

Щоправда, візуально “додався” ще один поверх та мансарда, але офіційно нова кам’яниця має сім (!) поверхів. На останньому, власне, оселилися представники ЗМІ – радіо “Західний полюс”, телеканал 402 та газета “Репортер”.

ПІК пропонує порівняти, як змінилися дві історичні кам’яниці на вулиці Голуховського-Чорновола за 100 років:

За матеріалами Івана Бондарева та Михайла Головатого

Читайте також: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram

Новини партнерів





Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено