Парламент схвалив у першому читанні законопроєкт про захист прав боржників
Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.
Про це повідомляє Главком, пише ПІК.
«За» законопроєкт № 4241 у першому читанні проголосували 355 народних депутатів.
Законопроектом пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості.
Зокрема пропонується визначення термінів «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія».
«Врегулювання простроченої заборгованості ‒ це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором», ‒ йдеться у повідомленні.
Також у законопроєкті зазначається, що колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитора та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитором та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості.
Після схвалення законопроєкту №4241, компанії зможуть займатися колекторською діяльністю лише після внесення їх у публічний Реєстр колекторських компаній. Банкам та фінкомпаніям буде заборонено залучати колекторів, які не включені до реєстру.
- НБУ перевірятиме колекторські компанії, їхніх власників і керівників. Про нелегальних колекторів регулятор повідомлятиме правоохоронців.
- Колектори повинні будуть дотримуватися етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем.
- Законопроєкт установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.
Колекторам буде заборонено погрожувати та шантажувати. Вони не зможуть вводити в оману про розмір боргу та наслідки невиконання договору, зокрема дзвонити боржнику вночі, приховуючи свої номери, дзвонити роботодавцям, родичам, поширювати персональні дані, надсилати текстові, голосові, поштові та інші повідомлення з погрозами.
- Представник колекторської компанії повинен повідомляти боржникові своє прізвище та ім’я, назву кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка та розмір боргу.
- Банки та фінансові компанії будуть зобов’язані інформувати позичальників про можливість залучення колекторів ще на етапі підписання договору, а також боржників – у випадку простроченої заборгованості та/або відступлення права вимоги новому кредитору.
- Кредиторів також зобов’яжуть публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими вони співпрацюють, на своєму сайті та в місцях надання послуг.
Також банки та фінустанови повинні будуть здійснювати контроль колекторів. Головним джерелом інформації про порушення будуть звернення клієнтів до банку чи фінкомпанії та до Нацбанку. Банк та фінансова компанія повинні розглядати усі звернення про порушення.
Якщо колектор протягом року два і більше разів порушив вимоги до етичної поведінки, кредитор має в односторонньому порядку достроково розірвати з ним договір.
Якщо колектор порушуватиме ці вимоги, то нестиме відповідальність: від штрафів у 50-100 тис. грн до виключення з Реєстру колекторських компаній.
Читайте також:
- Україна почне вакцинацію від коронавірусу вже в лютому
- Уряд планує відновити адаптивний карантин з розподілом на зони
- Міжнародний день митників: що кажуть про них франківці (ВІДЕО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
