Івано-Франківськ навиворіт: вулиця Грушевського (ФОТОРЕПОРТАЖ)

3 8 scaled

Сьогодні ПІК пропонує прогулятися задвірками старовинної вулиці Грушевського.

За Польщі вона мала назву Третього травня (Ulica trzeciego maja) — так у 1892 році її назвали в пам’ять річниці польської конституції, що була ухвалена 3 травня 1791 року. Ще раніше це була частина вулиці Заболотівської, що починалася від вулиці Романовського (тепер Гаркуші).

Ім’я Михайла Грушевського вулиці було присвоєно на честь 125-річчя з дня народження.

ЗУПИНКА №1

karta 1

Як потрапити? Вхід у під’їзд будинку №1. Щоправда, подвір’я будинку, закрите для сторонніх.

DSC 0145 scaled

Трохи історії: будинок споруджений для великого домовласника І. Горовіца. Заявку про початок робіт власник подав до маґістрату в лютому 1909. Кінець будови зафіксований з неймовірною точністю рельєфним написом на двох крайніх частинах аттика: «1910, 31 Маj». Пам’ятка є прикладом житлової забудови стилю модерн початку 20 ст.

ЗУПИНКА №2

karta 2

Як потрапити? Через арку в будинку №6, а також у дворик – між будинками №8 та №12

ЗУПИНКА №3

3 7

Як потрапити? Зі сторони вулиці Курбаса, на подвір’я будинків №11 та №11-а.

ЗУПИНКА №4

4 4

Як потрапити? Через арку в будинку №15-а

ЗУПИНКА №5

5 1

Як потрапити? Через парадну браму будинку №20 (час від часу вона закрита)

ЗУПИНКА №6

6 1

Як потрапити? Через прохід між будинками №29 та №31

Трохи історії: 1909 р. у жовтні розпочалась робота над проектом нової фінансової дирекції, який був виконаний у майстерні львівського архітектора Францішка Сковрона. Приміщення на вулиці 3 Мая почали будувати навесні 1911 року, а вже 1 листопада 1912-го фінансова дирекція перший день розпочала свою роботу. Будинок збудований у стилі необароко. На фасаді будинку — австрійський орел. Під час Першої світової війни, упродовж якої в місті було чимало руйнувань, ця споруда не постраждала. Але в період Другої Речі Посполитої (1918–1939) фінансова скарбниця позбулася орла.

ЗУПИНКА №7

Як потрапити? Через арку в будинку №37.

Трохи історії: будинки №33 та №35 збудовані протягом 1895-1896 років. Замовником виступив інженер Леон Вайнґартен. Але сам у ній не жив – чи подарував, чи продав своєму братові Емілю. Від 1919 року вони тримали цегельню у Станиславові та займались будівельним бізнесом, писав “Репортер“.

У 1906 році Леон Вайнґартен будує ще один будинок (Грушевського №37). Він примикав до братового та мав одну цікаву особливість, характерну для модерну: яйцевидний проріз із лоджіями у фасаді.