Колишню назву,— Зосина Воля надали вулиці власники міста,— Юзеф і Вікторія Потоцькі в пам’ять своєї дочки Софії. Софія померла в молодому віці, але за життя відзначалася своєю добротою, опікувалася сиротами і каліками, які оселялися переважно в цій місцевості.
За часів австрійської влади вулицю перейменували спочатку на Каліцька, але з другої половини XIX ст. їй знову повернули назву Зосина Воля. Не змінювали її і в часи ЗУНР. Сьогодні єдиним нагадуванням про стару назву є ресторан Зосина Воля відкритий на цій вулиці.
Під час німецької окупації носила ім’я Т. Шевченка.
У 1944 р. радянська влада прейменувала вулицю на П. Дадугіна — капітана, який загинув у бою за місто.
10 лютого 1993 року вулиця одержала ім’я Євгена Коновальця. Він перебував у Станиславові в 1919 р. в питанні підписання акту злуки.
ПІК пропонує переглянути, як змінилася локація на початку вулиці за 100 років:
До теми…
Будинок, що зображений на фото праворуч (С.Стрільців 25), де нині міститься редакція газети “Галичина” та обласна спілка журналістів, свого часу змінив купу господарів. А на початку ХХ ст. там розмістилася військова канцелярія станиславівського гарнізону.
Є підстави припускати, що автором проекту був архітектор Карл Штерн. Роботи розпочали навесні 1905 року, будували до літа 1906-го. Дата завершення будови викладена на бетонній підлозі, писав свого часу “Репортер“.
Один із будинків містився у подвір’ї (тепер це Січових Стрільців, 27а), інший виходив фасадом на тодішню вулицю Собеського. Це була триповерхова цегляна кам’яниця із десятьма вікнами по фасаду та наскрізною аркою у лівому крилі. За Польщі будинок канцелярій перетворився на звичайний житловий. Тут було 14 квартир, хоча коридорне планування явно не додавало зручностей і сильно нагадувало гуртожиток.
У роки німецької окупації тут містилася шуцполіція, яка виконувала звичайні поліцейські завдання у містах. У Станиславові там служили переважно німці та місцеві фольксдойчі. Протягом 1944-1945 років у колишніх кабінетах поліцаїв працювала радянська військова контррозвідка «Смерш».
Невдовзі «Смерш» змінила міська прокуратура, яка протрималась у цих стінах аж до Незалежності, коли переїхала до звільненого будинку міського військкомату на Гаркуші.
Читайте також у рубриці “Було-стало”:
Читайте нас у тг
