У 15 років він записався до Польського Легіону та воював там до 1917‑го. Потім його заарештували та перевели до австрійської армії. Після важкого поранення Котлярчук лікувався у львівському шпиталі. Тоді в місті спалахнуло повстання українців (Листопадовий зрив), Котлярчук іде на барикади. Потім бере участь у польсько-українській та польсько-радянській війнах. І там не пасе задніх, про що свідчить ціла колекція бойових нагород.
1930-ті р. Перший ліворуч-останній президент Станиславова, Францішек Котлярчук.
На відміну від свого попередника, Котлярчук умів ладити з людьми, добре вивчив стан справ у місті. Йому симпатизували мешканці. Серед польських патріотів він добре зарекомендував себе як президент Союзу легіоністів і Повітового стрілецького союзу. Після відставки Стронського крісло президента залишалося вакантним майже півроку. Обов’язки голови міста виконував віце-президент.
Львівська газета “Хвиля” від 28 вересня 1937 року опублікувала повідомлення, яке могло б здивувати сучасного виборця:
“На 4 жовтня буде скликане засідання міської ради, на якому оберуть нового президента міста Станиславова. Ним стане дотихчасовий віце-президент магістр Францішек Котлярчук, корінний станиславів’янин, який уже багато років працює в місцевих органах самоврядування і добре знає потреби Станиславова”.
Відтак саме Котлярчука одноголосно обрали президентом. Коли Котлярчук вийшов з управи, його вітав численний натовп містян.
1937 рік. Біля службового “мерса”- останній президент Станиславова Францішек Котлярчук.
Наступного року магістрат переїхав до нового приміщення. Якщо раніше він тулився разом із воєводським урядом у будинку теперішнього медуніверситету, то відтепер зайняв окрему кам’яницю. Це споруда сучасної школи № 5, що на Франка. До речі, там же були квартири для чиновників, а сам Котлярчук займав квартиру № 35.
Станиславів. 1930-ті р. Останній президент міста Францішек Котлярчук(третій зліва, стоїть боком) на території казарм 48-го полку піхоти на вул. Голуховського-Чорновола. Колишній заклад карний “Діброва”.
Незабаром розпочалась Друга світова війна. 18 вересня 1939 року президент Станиславова видав свою останню відозву:
«Мешканці! Протягом найближчих годин до нашого міста вступлять війська СРСР. Мешканці! Закликаю вас до спокою та порядку. Не вільно виступати проти армії та влади Радянської. Закликаю вас не покидати праці на підприємствах… Привітаймо російські війська — армію братського слов’янського народу, як приятелів. Хай живе слов’янська дружба!».
Після того Котлярчук кудись зник. Поговорювали, що він утік до Румунії, за що більшовики вивезли його жінку та дитину до Сибіру. Але, дивлячись на його героїчне минуле, якось не віриться, аби він кинув свою родину напризволяще.
Фото: з архіву Сергія Петрицького
Читайте також на ПІК:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
