За розмежуванням кінця 18 ст. тут зафіксовано дві будівельні ділянки. На них стояли садиби міщан вірменського походження Т. Марамороша та Г. Донігєвича. Два невеликих будинки тут фіксує і перепис населення 1857. У 1860-х рр. обидві парцелі придбав один власник – М. Вітзінґер.
Як розповідав історик Михайло Головатий, дбаючи про забудову центральної частини міста, в 1873 маґістрат видає М. Вітзінґеру припис на зведення кам’яниці на місці двох ділянок. Згодом останній добився відстрочення будівництва на сім років. Його здійснив уже новий власник ділянки – адвокат, доктор права Й. Розенберґ.
У 1915 споруда в числі багатьох інших була пошкоджена снарядами. Стіни в кількох місцях мали пробоїни до метра. Відновлена без зміни зовнішнього вигляду. Пізніше у правому крилі розтесані два крайніх вікна для організації додаткового входу й вітрини.
Будинок цегляний, одноповерховий, у плані майже прямокутний, з напівпідвалом, на високому цоколі. Зведений в еклектичному стилі, з використанням східних мотивів (гранчасті декоративні колони, ажурний фриз та характерні рами півциркульних вікон), тому в городян відомий під назвою «Бомбей». Фасад акцентований вузьким ризалітом із входом по осі і трикутним фронтоном. Головний і бічний фасади рустовані, під вікнами – декоративні ніші. Дах двосхилий, критий бляхою.
Будівлю постійно здавали під різні заклади і громадські організації. Уяву про неї дає оголошення в газеті:
«Садиба по вул. Собєського, 24, що складається з дев’яти покоїв від фронту, заскленої веранди в подвір’ї, флігель з чотирьох покоїв і кухні, сад і стайня – здаються в оренду або продаються».
Тривалий час, до 1890, головний будинок винаймала міська пошта. Флігель у дворі в 1889 займали пральня і «Заклад гарної чистки». Це, мабуть, перша хімчистка в історії міста.
У 1895–99 приміщення використовувало військове казино, у 1902-04 кілька кімнат займало робітниче товариство «Гвязда» («Зірка»), з 1902 до 1909 основну частину будинку орендував ресторан «Ройяль».
Навесні 1904 кілька кімнат тут придбав український «Зв’язковий банк», де розмістився разом з товариством «Руська бесіда» (від 1929 – «Українська бесіда»). Відтоді починається найславніший період в історії будинку.
У 1902–07 тут працювала музична школа товариства «Боян» під керівництвом композитора Д. Січинського. В 1902 в будинку виступала письменниця К. Малицька, а в 1911 – І. Франко читав свою поему «Мойсей».
У 1906–08, коли новозаснована українська гімназія ще не мала власного приміщення, частина класів і кабінет першого директора, відомого галицького педагога М. Сабата, вимушено перебували в цьому будинку. Вчителем гімназії був відомий письменник А. Крушельницький.
Навесні 1919, в часи ЗУНР, знаний режисер Й. Стадник організував театральну трупу і проводив у залі «Бесіди» репетиції.
Після українсько-польської війни і загарбання Галичини «Зв’язковий банк» припинив існування, а «Руська бесіда» вибралася в іншу споруду. В будівлі розмістились «Народна торгівля», філія «Маслосоюзу», а в допоміжних приміщеннях – «Союзна друкарня», де була надрукована перша на українських землях енциклопедія під назвою «Українська загальна енциклопедія у 3-х томах (Львів – Станиславів – Коломия, 1930–35).
У 1935 в приміщення повернулись «Українська бесіда» та філія «Просвіти» і перебували тут до їх закриття в 1939. В міжвоєнний час у будинку бували і працювали відомі провідники української громади Л. Бачинський, В. Янович, Ю. Олесницький.
Після війни головну споруду використовував ресторан “Карпати”, у дворі була фабрика газованої води. У радянські часи в будинку знаходилася дієтична їдальня, а також популярна “Кулінарія”.
Нині в приміщенні “Бомбею” – популярне кафе, а також аптека (праве крило).
ПІК пропонує поглянути, які змінилася культова споруда під плином часу:
П.С. Якщо ви маєте власні спогади про “Бомбей” або заклади, які свого часу знаходилися в ньому, пишіть у коментарях до цієї статі у соцмережах. Дякуємо!
Читайте також:
- Було-стало: знову романтична “стометрівка” у Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Фонтан на Вічевому майдані в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: фрагмент “стометрівки” в Івано-Франківську
- Було-стало: пам’ятник Адаму Міцкевичу в Івано-Франківську на площі його імені (ФОТО)
- Було-стало: аптека “Під ангелом” на вулиці Собеського (ФОТО)
- Було-стало: Будинок фабрики індпошиву одягу в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Музей історії релігії та атеїзму в Івано-Франківську (ФОТО)
