Ян Павел Фердинанд Лям (Jan Paweł Ferdynand Lam) народився у сім’ї урядника, який переселився сюди з Моравії.
Його батько, німець Конрад Лям (нім. Konrad Lam) був комісаром скарбниці, який бл. 1820 року прибув до Моравії з міста Ганау і був вимушений у 1831 році перебратися до Галичини після того, як там почалася церковна реакція та утиски щодо католиків. Натомість, його мати, Йоанна Зьолецька (пол. Joanna Ziołecka) була полькою і намагалася прищепити сину любов до Польщі.
Якийсь час після народження Яна батько проживав у Нарілі та Бучачі, де познайомився з власниками навколишніх домів, зокрема, колишнім редактором журналу «Lwowianin» Людвіком Зелінським (пол. Ludwik Zieliński). У цих галицьких містечках Ян пережив весну народів 1848-49.
Спочатку Яна навчала мати, яка прищеплювала йому палку любов до рідного краю, велику набожність та гонор. Саме протекція та материнське бажання спонукало Йоанну віднайти для малого сина церковно-навчальний заклад і вона у 1852 році (за іншими даними, навчався у гімназії тільки рік) відправила сина до Бучацької гімназії при монастирі оо. василіян — школи, яку той успішно закінчив. У 1855 році поступив до Львівського університету на філософський факультет, який закінчив у 1859.
І одразу ж після випуску в Яна почалися життєві «університети». Спершу це була участь в Італійській військовій кампанії (на стороні цісаревича) — там Ян здобув неоцінений досвід виживання та побачив світ. По поверненню звідти, 1860 року, Ян змушений був заробляти собі на хліб приватним учителюванням, та водночас почав себе пробувати в чиновницькій та літературній сферах. Але чиновницька рутина не припала йому до душі й він зупинився на літературі (і не покидаючи приватне учителювання).
В середині 50-х років він написав кілька цікавих поетичних творів, які припали до душі літературній спільноті, тому згодом Ян отримав запрошення ввійти до складу кількох газетних редколегій. Як доволі грамотна, з вченим ступенем, молода особа, Ян був дуже затребуваний (в ті часи у Львові — бізнес та культурній столиці Польщі, постійно відкривалися газети, а на більш як 30 друкарнях — видруковувалися численні епістолярні витвори, як літераторів, так і графоманів). Редагуючи різні видання на теренах Галичини, він не цурався інших робіт (канцеляриста в графа, учителювання), які потім стали йому в пригоді при написанні його творів.
Черговою, та визначальною, віхою у його житті стало антиросійське повстання 1863—1864, яке відбулося на теренах Польщі, коли поляки повстали, потерпаючи від гніту російського царату. Відчуваючи себе поляком та маючи військовий досвід Ян нелегально перетнув кордон та примкнув до повстанців.
Як досвідчений військовик, він у ранзі капітана суттєво приклався до збройної борні поляків й декотрі його військові звитяги стали відомі навіть в цісарській Австрії. Тому опісля того, як повстання захлинулося в крові, пролитої царськими карателями, Ян у 1864 році повернувся до Львова, але негайно був заарештований й змушений був відсидіти два роки в казематах. Такі ратні та суспільні звитяги надали Яну Ляму ще більшої поваги та авторитету в Станиславі, Львові, та й загалом в Галичині (в яку хлинули потоки біженців поляків, які рятувалися від царського гніту — нагадаймо, що Польща тоді була поділена між Австрійською та Російською імперіями і більшість її території, з Варшавою, була у складі Росії.
У 1865 році проживав у містечку Козова, селі Вікторівка (маєток тестя). Ян Лам помер 3 серпня 1886 року і був похований на Личаківському цвинтарі.
Цікавий факт!
Існує припущення, що саме Ян Лям є автором визначення «батяр» («baciar», «baciarz»), яке стало невід’ємною частиною львівського лексикону.
Читайте також:
- Ретро Івано-Франківськ: як станіславчанин сенсаційно поборов чемпіона Піддубного (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 123 роки тому у місті з’явилася небачена до цього розвага (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 347 років тому місто відвідав майбутній король Ян Собєський (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як місто випередило Краків та Львів (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: поява отців-єзуїтів та будівництво колегіуму
- Десять цікавих та маловідомих фактів про пам’ятник Міцкевичу в Івано-Франківську (ФОТО)
- 126 років тому відбулося відкриття залізничної лінії Станиславів-Вороненка (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 126 років тому місто відвідала всесвітньовідома актриса (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 117 років тому місто відвідав видатний композитор (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: 114 років тому сталася найбільша крадіжка в історії пошти (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: 123 роки тому запрацювала модернова цегельня Урмана (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
