Сто років тому спорт у Станіславові та навколишніх селах уже мав чимало знайомих сучасному читачеві рис. Люди бігали на короткі дистанції, стрибали в довжину, грали в теніс, займалися гімнастикою, фехтували, їздили на велосипедах та змагалися у стрільбі.
Про спортивне життя вересня 1926 року розповідав «Кур’єр Станіславовський», зберігши не лише анонси, а й конкретні результати змагань.
У Делятині змагалися на 100 і 300 метрів
Однією з найцікавіших спортивних подій стали змагання Przysposobienia Wojskowego — військової підготовки у Делятині, які відбулися 5 вересня 1926 року.
Змагання проходили під керівництвом поручника Влодзімєжа Савки з 48-го піхотного полку.
Учасники змагалися, зокрема, у бігу на 100 та 300 метрів.
На дистанції 100 метрів переміг Вінцент Борчинський із Єзупіля. Другим став Людвік Скульський із Медухи, який відстав від переможця на пів метра. Третім фінішував Томаш Маліновський із Делятина.
У бігу на 300 метрів найкращий результат показав Юзеф Борчинський — 49 секунд.
Другим став Ян Перепичко з результатом 50,6 секунди, а третім — Юзеф Бєрнат із Маріямполя, який подолав дистанцію за 51,4 секунди.
Стрибок у довжину: перемога з результатом 4,50 метра
Ще однією дисципліною був стрибок у довжину. Переможцем став Ян Перепичко з Кримидова — його результат становив 4,50 метра.
Друге місце посів Юзеф Борчинський із Єзупіля з результатом 4,40 метра, третім став Вінцент Борчинський — 4,35 метра.
Для сучасного читача ці цифри добре показують рівень тогочасних сільських спортивних змагань, де атлети часто виступали одразу у кількох дисциплінах.
Метали гранату на 48 метрів
Окремою дисципліною було метання гранати. Найкращий результат показав Юзеф Ярославський із Маріямполя — 48 метрів.
Другим став Юзеф Бєрнат із результатом 47 метрів, а третім — Вінцент Борчинський, який метнув гранату на 46 метрів.
Така дисципліна сьогодні сприймається незвично як спортивна, однак у контексті тодішньої системи військової підготовки вона була частиною фізичного та прикладного вишколу молоді.
Стрільба на 10 метрів
У спортивній хроніці газети згадуються також стрілецькі змагання. У вправі зі стрільби з положення лежачи на дистанції 10 метрів із опорою найкращими стали:
- Станіслав Коризма з Делятова;
- Кароль Суміславський із Медухи;
- Вінцент Борчинський.
Газета окремо відзначала підготовку спортсменів, їхню впевненість та завзяття. Після завершення змагань учасникам вручали срібні жетони та спортивні дипломи.
Редакція писала, що за подальшої роботи з цих спортсменів можна було очікувати ще кращих результатів.
Станіславів готував великий тенісний турнір
Теніс у місті також мав свою аудиторію.
На 24–26 вересня 1926 року запланували великий турнір, до якого, за повідомленням газети, заявилася значна кількість учасників.
Серед жінок згадували пані Кузьмінську та відому тенісистку докторку Нємчевську.
У чоловічій категорії B мали виступати, зокрема, Бандровський і Горовіц, а в категорії A — Фальк Ліберман та брати Рачинські. Матчі проводили на кортах Селянки.
Суддівську колегію сформували з людей, які вже працювали на попередніх змаганнях: поручника Кедржинського, капітана Луцького, Малера та доктора Вільдера.
Матчі мали розпочинатися о 15:00 у п’ятницю та суботу, а в неділю — з 9:00 ранку. У разі дощу змагання переносили на наступний день або на наступний тиждень.
Газета очікувала великої кількості глядачів і наголошувала на доступній вартості квитків.
«Hakoach» відкривав курси гімнастики та фехтування
Спортом у Станіславові займалися не лише під час великих турнірів. Єврейське гімнастичне товариство «Hakoach» оголосило про початок занять із 10 жовтня 1926 року.
Передбачили окремі курси для: жінок; чоловіків; дітей. Вступний внесок становив 1 злотий, а щомісячна оплата — 2 злотих.
Крім гімнастики, товариство організовувало навчання фехтування. Тут мали працювати два курси — для початківців і для тих, хто вже мав підготовку.
Запис проводили у приміщенні товариства в Єврейському народному домі на вулиці Вірменській.
Велосипедисти готувалися до старту
Окремо в газеті повідомляли про підготовку до велосипедних перегонів та легкоатлетичних змагань, приурочених до святкувань Костюшка. Заявки від учасників приймали до 29 вересня.
Велосипедисти, які планували брати участь у перегонах, мали 2 жовтня о 18:00 прийти до секретаріату «Сокола» для медичного огляду.
Сам старт перегонів призначили на 3 жовтня о 8:30 ранку біля будинку воєводства. За попереднім розрахунком, учасники мали повернутися приблизно о 9:30.
Спорт був частиною громадського життя
Зі сторінок газети видно, що спорт у Станіславові 1926 року не обмежувався одним видом чи одним товариством.
Одні учасники займалися легкою атлетикою, інші — тенісом, гімнастикою чи фехтуванням. Паралельно проводили стрілецькі змагання та прикладні дисципліни, пов’язані з військовою підготовкою.
Причому спортивна географія виходила далеко за межі самого Станіславова. У змаганнях брали участь мешканці Делятова, Медухи, Єжорка, Кримидова, Маріямполя та інших населених пунктів.
А «Кур’єр Станіславовський» не просто оголошував про майбутні події, а публікував результати, прізвища спортсменів, розклад та умови участі.
Тож сто років тому на Прикарпатті вже існувало те, що сьогодні називаємо спортивною культурою: змагання, тренування, клуби, судді, глядачі, нагороди та спортивна конкуренція. Відрізнялися лише види окремих дисциплін і правила, а сама любов до змагань залишалася напрочуд знайомою.
Читайте в ПІК:
- Ретро: як Станіславів здійснив світлову революцію (ВІДЕО)
- Податки, театр, злочини, спорт і подорожі на Говерлу: чим жив Станіславів 100 років тому
- Кав’ярні, пиво, мода і «ліки від усіх хвороб»: що рекламували у Станиславові 100 років тому
- Кримінальна хроніка 100 років тому: 37 кг вафель, перли за 350 злотих і лист із черепом
