Опанас Заливаха народився в 1925 році в Куп’янському районі (в тому самому, за який в ці дні борються наші військові), але франківці вважають його своїм.
Дитинство провів на Далекому Сході, куди його родина втекла від Голодомору в тридцяті. Навчався в Ленінграді, а потім приїхав на художню практику в Косів та за кілька років осів на Франківщині. Його перша виставка відбулась у Франківську в 1961 році, в краєзнавчому музеї.
Шістдесятник, товаришував з Аллою Горською та Вячеславом Чорноволом. Відбув 5 років в таборах в Мордовії за «антирадянську агітацію та пропаганду». Повернувся до Франківська, оформлював книжки, робив мозаїки. Та сама неймовірна бірюзова мозаїка в магазині електротехніки на Стометрівці з написом «Чим хата багата, тим рада» — його авторства.
В окремих з його патріотичних живописних робіт мистецтвознавці знаходять антисемітські нотки. Певно, в часи художньої практики Заливахи на це заплющували (або примружували) очі.
Подейкують, Заливаха хотів відкрити свій музей. Він помер у 2007 році у Франківську.
У 2016 у франківському видавництві «Лілея НВ» вийшов альбом «Опанас Заливаха», а роком пізніше на Стометрівці встановили памʼятник Заливасі (скульптор — Ігор Семак). Памʼятник зображає «типового» художника в береті, який малює портрет перехожого, який сідає поруч з ним на лавочку.
«Чим хата багата, тим рада»
Єдина мозаїка митця, яка дивом дійшла до наших днів, розташована на вулиці Незалежності. Раніше тут було кафе, яке оформлював Опанас Заливаха. Зараз це магазин електроніки.
Робота складається з природного каміння неоднакового розміру, викладеного під різними кутами.
Це єдине панно, яке збереглася нині у Франківську. Решта інтер’єрів знищували у другій половині дев’яностих – на початку двотисячних, коли у приміщень мінялися власники, а влада не могла чи не хотіла вплинути на знищення культурних об’єктів.
Ось, приміром, світлина, на якій Опанас Заливаха і Володимир Сокальський на фоні панно у квітковому магазині “Едельвейс”.
Фото з архівів Ярини Заливахи
Фото – Степан Назаренко
А це фото має сучасну адресу вул. Мазепи №12, колишнє кафе Піцерія, поряд з “худграфом”.
А це колишній ресторан “Скала”. Над тутешнім інтер’єром також трудився Заливаха.
Зокрема, перетворив похмурий підвал на фантастичний простір, у якому перемішалося трохи казки, а трохи доброї магії. Комашине царство у центральній залі було напрочуд позитивне.
Стіну в іншій залі було прикрашає керамічне панно з зображенням козаків, а решта стін від підлоги до стелі викладені кварцовим каменем, схожим на кристали.
У третій залі збереглися маленькі керамічні панно з різними чудернацькими мотивами.
Опанас Заливаха оформляв також кафе “Казка”, “Медівня” та “Вишиванка”, інтер’єри яких сьогодні втрачено.
Зокрема, за задумом творця, «Медівню» прикрашали глиняні панно у формі бджолиних стільників. На панно – сонце, квіти, птахи, звірі, колоски, бджоли, гуцули і гуцулки. Усі вони зроблені з шамотної глини і випалені у печі.
Цікаво, що кожна частинка розламана і склеєна заново. Богдан Бринський припускає, що ціле панно не вміщалося у печі і його випалювали частинами.
Не все втрачено
Натомість нещодавно досить випадково було знайдене нове творіння митця. Його виявили власники одного з приміщення в Івано-Франківську під час ремонтно-реставраційних робіт, коли демонтували гіпсокартон зі стін та стелі.
Нагадаємо, у Франківську пропонують врятувати будинок-привид, облаштувавши у ньому музей Заливахи.
Читайте також:
