Івано-Франківськ

Мандри непомітним Франківськом: як 150 років тому місто мало власні “блок-пости” (ФОТО)

Майже 150 років місто Станіславів було відділено від передмість "рогатками" (шлагбаумами), на яких стягували мито з селян, які прямували торгувати.

svoboda prosp1

Рогатка уявляла собою шлагбаум, який перегороджував дорогу, сторожову будку або невеличкий будиночок біля дороги. При рогатках чергували озброєні солдати, які брали участь у зборі мита, писав краєзнавець Сергій Петрицький. 

До цього мито збирали при міських фортечних брамах. Коли на початку 19 ст. почався процес демонтажу фортечних стін та брам, почалось спорудження рогаток, які перейняли на себе митну функцію.

На мапі Станиславова Владислава Мюльна 1877 р., позначено 9 таких рогаток, три з яких на дорогах державного значення.

1 14 scaled

Рогатки на мапі позначені латинськими великими літерами та піднятою до гори стрілою шлагбаума.

Розміщувались вони на вулицях:

А-Сапіжинська (Незалежності), дорога державного значення, рогатка між католицьким та єврейським цвинтарями;
В-Брукована (Мазепи), дорога державного значення;
С-Галицька, дорога державного значення, рогатка перед Торговицею (колишній Піонерський парк);
D-Зосина Воля (Коновальця), рогатка в районі казарм артилерії (військова кафедра Нафти і газу);
E- Середня (Чорновола), рогатка в районі парку Шевченка;
F-Липова (Шевченка);
G-Бельведерська;
H-Вовчинецька;
I- нова вулиця яка йде до залізничного Двірця, пізніше вул.Романовського(Гаркуші), перед поворотом на вул. Вузьку (Франка).

Колись в’їзд в місто був там, де площа-роздоріжжя Незалежності, Січ.Стрільців, Франка, а тепер і Мельника. Тим стояла “рогатка” (шлагбаум), такий собі “блок-пост”, де збирали мито за в’їзд. Це як брама в місто. Таке було у всіх містах з Магдебургією. От воно й називалось “Тисменицька рогатка”. Зараз там справді один з центральних вузлів міста транспортних і стоянка авто. Тобто, коли маєш бути десь в центрі – то кажеш таксисту просто – “На Рогатку”. Це ж зрозуміло. І, до речі, слово “рагуль” (рогуль) походить від того, що це “той, хо мешкає за рогаткою”, не в місті”, – писав Ігор Панчишин. 

Цікавим було оголошення (в газеті 1875 р.) про розміщене Магістратом про відкритий аукціон на право стягнення т.зв. “КОПИТКОВОГО” податку на 9-ти рогатках, які вели до міста.

89781154 324084355218579 8437447988678230016 n scaled

Рахувалось, що своїми копитами тварини псували міську бруківку і зібрані кошти перераховувались на її ремонт. Як правило, дорогу перегороджував шлагбаум,а поруч стояла будка. Вночі рогатка освітлювалась нафтовим ліхтарем, який розміщувався на стовбі.

Після Першої світової війни, рогатки почали поступово втрачати свою функцію, а з часом повністю зникли.

До слова, мапа 1877 року цікава ще тим, що це перша мапа Станиславова створена після Великої пожежі (1868 рік), коли вигоріло близько 300 будинків разом з ратушею і вірменським костелом. Автор мапи – міський будівничий Владислав Мюльн, разом з бургомістром Ігнацієм Камінським керували роботами по відновленню міста після лиха.

44477853 1913406018737607 1416490565091983360 n scaled

Читайте також: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено