ПІК пропонує ближче познайомитися із унікальним архітектурним обличчям нашого міста. Зокрема, із найдавнішими його кам’яницями, які дійшли до наших днів. І, маємо надію, будуть моцні ще не одну сотню років.
1896 рік
У 1896 рік Станиславів вступив, як і в попередні роки, під грім бутафорських петард і хлопавок. Місто у цей час нараховує 23,5 тисячі мешканців, тобто в десять разів менше, ніж тепер. Чисельність жителів продовжує швидко зростати. Одночасно дорожчає житло. I подорожчання переходить усі розумні межі. За «сяке-таке помешкання о трьох покоях» власники вимагають 400 ринських за рік. Неймовірно, але факт — це більше, ніж у Львові, а навіть у Відні, писав історик Михайло Головатий у книзі “Етюди старого Станіславова”.
У пресі обговорюється можливість створення спілки квартиронаймачів, яка будувала б недорогі помешкання і тим гасила захланність «каменичників» (власників кам’яниць). Тим часом «каменичники» будують нові багатоповерхові будинки і вілли. Стрімко ростуть вгору будинки Г. Басса (Незалежності, 19), С. Хованця (Бельведерська 8, три вілли «в липах» — О. Кокуревича, С. Каліневичата В. Луцького (Шевченка, 100, 102, 104).
Одержують від магістрату дозвіл на заселения новоспоруджених будинків Г. Готтесман (Мазепи, 12), 3. Вайнгартен (Шевченка, 19),Я.Шпорек (Озаркевича, 4). I це далеко не всі.
Виростає низка громадських споруд. У будівельному риштуванні перебувають скарбова дирекція (ЗОШ №5 по вул. Франка, 19), храм «поступових ізраелітів» (синагога по вул. Страчених). У травні в нове гарне приміщення, творіння архітектора В. Кудельського, переходить повітова рада (пл. Міцкевича, 4).
У листопаді відбуваються урочисті входини до міщанського казино — закладу відпочинку і розвагдля заможних верств (Незалежності, 12). Цей будинок у неокласичному стилі збудований за планами архітекторів Т. Вісньовського і К. Регера. Перший набір учениць вчиться в 5-класній жіночій школі ім. королеви Софії по вул Гіллера (по вул. С. Гординського). Вона збудована до початку 1895/96 навчального року.
Газети пишуть, що споруда «відповідає найвищим вимогам як для першорядних міст». Можна зрозуміти захоплення журналістів, бо ж не часто стають до ладу нові школи у повітовому місті.
До іншої жіночої школи — виділової (тепер ЗОШ № 7 по вул. Грушевського) ходить п’ятикласниця Оля Дучимінська. Тут вона провчиться лиш два роки і переїде до іншого міста. Тепер вона відома нам як найстаріша українська письменниця, що пройшла сталінські табори і у віці 105 років померла в Івано-Франківську в 1988 році.
Найцікавіші кам’яниці, збудовані 126 років тому:
Пл. Міцкевича №4 – будинок Повітової ради та ощадкаси
- Цікавий факт: Будинок споруджений за проектом відомого архітектора Яна Кудельського у стилі необароко. Повітова рада перебувала тут до приходу «перших совітів». У міжвоєнний період тут же працювала повітова ощадна каса.
Детальніше про історію будинку – ТУТ.
Вул. Мазепи №10 та №12- прибуткові доми купця Озіяша Готтесмана
- Цікавий факт: Будинок становить єдиний конгломерат із сусіднім № 12, має з ним спільний увігнутий фасад, зумовлений поворотом вулиці, вирішений в єдиному стилі, акцентований двоколонним портиком над арковим входом.
Детальніше про історію будинку – ТУТ.
Вул. С.Стрільців №7 – будинок Озіяша Блюменфельда
- Цікавий факт: У цій фешенебельній кам’яниці Якуб Маргулєс, засновникик і багаторічний очільник «Шинкарського товариства» у Станиславові, одразу відкрив кав’ярню «Ґранд». На торцевій стіні видно фрагмент напису. Це реклама закладу, що містилась на першому поверсі. Тогочасні газети писали, що бувати тут – ознака хорошого тону. Там не лише пили каву, приготовлену за спеціальним малайським рецептом, але й збиралися пограти в карти
Детальніше про історію будинку – ТУТ.
Вул. Незалежності №12 – Міщанське казино
- Цікавий факт: на другому поверсі містився великий зал, який часто використовувався для балів. Газети повідомляли про них заздалегідь, обумовлюючи форму одягу – вечірню, національну чи карнавальну. У звітах управа казино не без гордості зазначала, що «до заключної мазурки стало 38 пар». У перервах між балами публіка бавилася картами або грала на більярді. А ось рулетки у казино тоді ще не було.
Детальніше про історію будинку – ТУТ.
Вул. Франка №19 та №19а – Скарбова дирекція
- Цікавий факт: Цісарсько-королівська дирекція скарбового округу в’їхала у свій новий офіс у 1897 році. Тут містились канцелярії, головна податкова управа, митна управа, скарбова варта. Топ-менеджери, крім високої зарплати, отримували бонус у вигляді службового житла — кам’яниця мала чотири квартири для чиновницьких сімей. Водночас у глибині двору звели триповерховий будинок під управу тютюнової монополії, тютюновий склад і магазин.
Детальніше про історію будинку – ТУТ.
Приватні будівлі, що звели у 1986 році:
Вул. Озаркевича №16
Вул. Матейки №26 та №41
Читайте також в рубриці “Ретро Івано-Франківськ”:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
