Мова йде звісно ж про старе кладовище, яке було розташоване на місці нинішнього Меморіального скверу.
На початку 1980-х років старий некрополь міста був зруйнований майже повністю. Ймовірною причиною знищення могил у той час могло бути поховання 143-ох січових стрільців, а також учасників «польського» повстання 1831 р. та Січневого повстання (1863–1864 рр.).
Рішення про знищення під номером №84 прийняв Івано-Франківський міськвиконком, а разом із тим – перетворення його на Меморіальний сквер зі збереженими 26-ма могилами.
Після зруйнування некрополя інженерна група Івано-Франківського філіалу інституту «Укркомуншляхпроект» розробила проєкт його перепланування з реставрацією залишених могил, встановлення на них відповідних написів тощо, але цю частину проєкту не виконали.
Довідково:
Міський цвинтар був розташований біля колишньої Тисменицької дороги. Він був закладений ще 1782 року, коли місто ще перебувало у межах фортечних мурів. Цвинтар був на кілька років давнішим від варшавських Повонзок і львівського Личакова.
Північна межа Сапіжинського цвинтаря збігається з межею Меморіального скверу: огорожа некрополя — це двометровий цегляний мур. Тут був головний вхід (фактично в’їзд, із ворітьми, нині тут — три муровані декоративні арки) на кладовище з адміністративною та технічною будівлями. Біля входу була ритуальна каплиця, спільна для трьох обрядів — римо-, греко- та вірмено-католиків.
Західною межею була огорожа й будівлі фабрики братів Ясінських «Край» (нині — завод «Промприлад»; у радянський час забрав частину цвинтарної землі, пересунувши огорожу на кілька метрів). Вулицю А. Мельника проклали за незалежної України: її проїзна частина та обидва хідники (тротуари) — на місці поховань (також ділянка під торговельним рядом квіткового ринку).
Зі сходу мур цвинтаря (без хвіртки, з проламаною дірою) проходив приблизно на місці теперішньої осьової лінії вулиці С. Бандери (за Польщі — вулиця Л. Желіговського, за совітів — В. Куйбишева), яка до реконструкції в 1970-х роках мала ширину 6 метрів. Західна частина кладовища була непрестижною через віддаленість від центрального входу та підмоклий ґрунт, а на східній, підвищеній, ховали заможніших мешканців міста, були дорогі пам’ятники. Колись за місце на цьому цвинтарі платили за кожне десятиріччя.
Поховання на цвинтарі були вишикувані в ряди, заповнюючи поля, сектори та підсектори, які мали свої номери. Між полями поховань у напрямі схід-захід пролягали доріжки, водночас територію кладовища перетинали спрямовані у південному напрямі алеї, доступні для проїзду транспорту. Офіційних назв алеї не мали, їх називали відповідно до визначних пам’ятників чи поховань – “алея Легіоністів”, “алея Повстанців”, “алея Гіллера”, “алея Хованців”, “Головна алея”, “Каштанова алея ”, “алея Єзуїтів”, “алея Вертха”, “алея Волянських” тощо.
Західна частина кладовища вважалася непрестижною через віддаленість від центрального входу та підмоклість ґрунту, зате східні дільниці вражали розкішними надгробками – тут ховали найзаможніших міщан.
Читайте також:
- Ретро Івано-Франківськ: як станіславчанин сенсаційно поборов чемпіона Піддубного (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 123 роки тому у місті з’явилася небачена до цього розвага (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 347 років тому місто відвідав майбутній король Ян Собєський (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як місто випередило Краків та Львів (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: поява отців-єзуїтів та будівництво колегіуму
- Десять цікавих та маловідомих фактів про пам’ятник Міцкевичу в Івано-Франківську (ФОТО)
- 126 років тому відбулося відкриття залізничної лінії Станиславів-Вороненка (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 126 років тому місто відвідала всесвітньовідома актриса (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: як 117 років тому місто відвідав видатний композитор (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: 114 років тому сталася найбільша крадіжка в історії пошти (ФОТО)
- Ретро Івано-Франківськ: 123 роки тому запрацювала модернова цегельня Урмана (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
