Колись у Станіславові містян ховали на двох міських цвинтарях – старому (за нинішнім готелем «Надія») та новому (на сучасній вулиці Київській). Те невелике кладовище місцеві називали – “У Спузяка”. Чому саме так?
Виясляється Константин Спузяк, польський військовий офіцер австрійської армії, виходячи на пенсію придбав собі ділянку землі в районі між Княгинин-Колонією і опришивецькими землями на сільськогосподарські потреби, під ферму, площею приблизно 2,2 га на південній околиці Станиславова.
В 1924-25 роках південні околиці, як і решта, було приєднано до міської зони. Прилегла до цієї ділянки офіцера вулиця отримала назву генерала Желіґовського.
В 1928 році Константин Спузяк продав свою землю місту, яке його перетворює на комунальний католицький цвинтар, на якому ховали менш заможніх мешканців Станиславова. Спузяк зберіг право на користування розташованого в межах ділянки будинку і проживав там з сім’єю до 1934 року. Потім виїхав і оселився в одному з сіл на Богородчанщині.
З приходом на Галичину радянської влади, К.Спузяка разом з дружиною і прийомною донькою було вивезено до Казахстану (помер у дорозі), а сам цвинтар совіти закрили у 1970-х роках.
Вампірська Мекка
На цвинтарі “У Спузяка” був надгробок кондуктора залізниці. Помер той у 1936 році. Хоча існує версія, що кондуктор вурдалаком не був. Його просто поховали на тому місці, де задовго до нього закопали справжнього вампіра. Але саме це поховання потривожило любителя пити кров і у тому ж році він вбив трьох людей.
Та сама могила. ФОТО: Наталії Каблюк
Тоді раду собі з ним зумів дати місцевий чаклун – він і загнав вурдалака назад у могилу. Кажуть, вдруге івано-франківський вампір “повернувся” на початку 70-х років минулого століття. Ось тільки радянська влада у вурдалаків не вірила. Тому коли на цвинтарі знайшли шістьох вбитих дітей з ранками на шиї, мову вели про маніяка.
І все ж навіть прихильникам наукового матеріалізму довелося прийняти хоча б якісь міри щоб зупинити вампіра. В 1974 році могилу, в якій за переказами, був похований вурдалак випалили вогнеметом. Подейкують, що дим з могили піднімався три доби. Але вбивства таки припинилися.
Ось такий сучасний вигляд має цвинтар на Київській (світлини Ростислава Шпука):
Наразі цвинтар перебуває на балансі КП “Міська ритуальна служба”.
Читайте також:
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Стефаника (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Рєпіна (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Лермонтова (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Маланюка (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: потік Млинівка (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: єврейський цвинтар за озером (ФОТО)
