ПІК вирішив пригадати події 30-літньої давності, які яскраво засвідчили про незламність прагнень українців до державної незалежності та стали яскравою сторінкою історії нашого міста.
8 квітня 1990 року відбулася сесія Івано-Франківської обласної ради народних депутатів, на якій прийнято рішення, згідно з яким, було вирішено встановити український прапор над будівлею обласної ради та над міською ратушею. Вивісити синьо-жовте полотнище президія ради доручила Петрові Арсеничу, Зіновію Думі та Маркіянові Чучуку. Саме ж підняття та встановлення національного знамена над куполом ратуші відбулось на Великдень 15 квітня 1990 року.
Слід зазначити, що ще до цієї події, 21 січня 1990 року синьо-жовтий прапор був піднятий Тарасом Майстришиним на риштуванні ратуші, яка у той час перебувала на ремонті.
“Я знайшов прапор і древко до нього, але не моє завдання було його нести. Я займався організацією і фіксацією події на фото. Та поки я це робив, то виявилося що навколо нема нікого з наших і я сам несу прапор. То якось так скерувала доля. Ми прийшли до Ратуші, а її вже зачинили. Ярослав Шевчук запропонував принести драбину. Ми її приставили до парапету першого поверху. І я почав лізти по драбині – був наймолодшим серед наших на той час. Вище було змонтовано риштування і я по ньому доки зміг, доти піднявся. І десь так на рівні третього поверху ратуші почав закріплювати прапор – зняв з себе махеровий шарф і прив’язав ним стяг. Той шарф ще досі у мене зберігається як згадка і символ тих часів. Навколо ратуші люди співали стрілецьких пісень. Я крикнув з висоти «Слава Україні!» Всі відповіли «Героям слава!“, – пригадує Тарас Майстришин.
Ще раніше…
До слова, вперше жовто-блакитний прапор замайорів в Івано-Франківську у 1988 році. Невеличкий прямокутник розміром 50 на 60 висів на телефонному проводі через вулицю Січових Стрільців. Хтось невідомий повісив вночі, але в обід прапорець зняли.
Того ж року, синьо-жовте знамено було піднято 14 травня. Під час відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку у селі Воскресінці Коломийського району це зробив громадський діяч, член УГС, юрист Володимир Ковальчук.
“Мені доручили підняти синьо-жовтий прапор. Потім навколо потягнулися руки. Подія була однохвилинною, бо прапор відразу забрали. За свій вчинок гордий. І зараз би повторив його. Нині так події розвиваються, що ніхто не міг і уявити, що так складеться. Осмислюєш, що героями є ті, хто віддав життя, а ми тоді просто робили маленький вчинок. Але то був інший час, треба було і цього. Зараз інший час і це вже не до порівняння“, – пригадує Володимир Ковальчук.
У тому ж році (у ніч на 7 листопада 1988 року) група старшокласників-патріотів із сусідньої школи № 15 підняла на шпилі костелу синьо-жовтий прапор. Полотнище пошила Світлана Деркач, а встановив його Ігор Дуневич. Радянське керівництво підняло на вуха всіх силовиків. Древко намагалися перебити автоматними чергами, втім воно виявилось… залізним. Тоді знайшли якогось альпініста, і той зняв прапор.
П.С. Якщо ви маєте власні спогади, пишіть у коментарях до нашого матеріалу у соцмережах. Дякуємо!
Читайте на ПІК інші розповіді рубрики “Назад в минуле”:
- Назад у минуле: кафе “Чанахи” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: жива музика і танці в старому Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад у минуле: лазня на Низовій та бар “Ватра” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад у минуле: улюблена “Молочка” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: кафе “Юність” на “стометрівці” у Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: торговий центр “1000 дрібниць” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: Кафетерій магазину “Ватра” у Франківську (ФОТО)
