Вперше в 1963-му, як «новий бульвар», а наступного року постав під нинішньою назвою. Він починається від вулиці Галицької, повертає під тупим кутом і вливається у вулицю Тичини. У 2021-му році продовжений за з’єднаний із своїм побратимом – Південним Бульваром.
Хоча Бульвар має малий вік, його вже перейменовували, ще за радянської влади. В 1985 р. йому надали назву «Бульвар 40-річчя перемоги», а площу довкола обеліска на повороті – стала площею Визволення. Але через 10 років бульварові повернули первісну назву.
Не щастить й обеліскові на повороті вулиці. Ця 25-метрова стела постала тут на честь 25-річчя визволення Івано-Франківська від німецько-фашистських загарбників (арх. Мартин), була прикрашена карбовкою по міді скульптора П.Сопільника.
У 1985 р. ще радянська влада карбовку усунула, не залишилося жодних написів. Обеліск увінчувала п’ятикутна зірка, зі здобуттям незалежності зірку зняли.
Давніх історичних будівель на бульварі практично немає. За виключенням одної – Швейна фабрика ім.Рози Люксембур. Вона діяла з 1939 по 1991 рік. Фабрика була заснована, як Станіславський художньо-промислова артіль ім. Р. Люксембурґ, у якій працювали вишивальниці-надомниці, зокрема, з приміських сіл Опришивці, Угорники, Микитинці, Крихівці.
У радянський період асортимент підприємства налічував понад 120 найменувань виробів, оздоблених різноманітними техніками ручної та машинної вишивки. Зразки, розробленої за мотивами гуцульської, покутської та подільської вишивки.
Нині в приміщенні фабрики – ТРЦ «Панорама-Плаза», крамниці та супермаркет.
У об’єднаному 5-поверховому будинку під номерами №4 та №6 свого часу було популярне кафе «Зірка» – затишна кав’ярня, а також улюблений заклад для школярів (навчальних закладів №1 та №13), які в перервах бігали туди за найсмачнішими булочками з сиром. Пізніше на місця «Зірки» відкрили паб «Манчестер».
Окрім того, й досі зберігся один з найпопулярних магазинів зі спорттоварами – «Турист». Свого часу в ньому, окрім спортивного інвентарю, також продавали велосипеди та навіть мопеди (в 1971 р. тут з’явився популярний львівський «Верховина-3»).
Наприкінці вулиці – гуртожитки ІФНТУНГ (№№ 7, 9 та 11). Окім того, між будинками №7 та №9 розташовувалася студентська столова (одноповерхова будівля), яка свого часу мала народну назву «Бухенвальд». Там можна було дешево перекусити не тільки студентам, а й містянам. Нині їдальня вже не функціонує.
Цікаво, що сучасний Північний Бульвар зміг повністю зберегти своє минуле обличчя. Тут ви практично не знайдете сучасних новобудов, що величезна рідкість для нинішнього Івано-Франківська. Попри це франківчани у своїх коментарях із ностальгією згадують те, що раніше бульвар був дуже затишний, адже по ньому їздили мало автомобілів. Тепер все змінилося…
П.С. Якщо ви маєте власні спогади, пишіть у коментарях до нашого матеріалу у соцмережах. Дякуємо!
Читайте на ПІК інші розповіді рубрики “Назад в минуле”:
- Назад у минуле: кафе “Чанахи” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: жива музика і танці в старому Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад у минуле: лазня на Низовій та бар “Ватра” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад у минуле: улюблена “Молочка” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: кафе “Юність” на “стометрівці” у Франківську (ФОТО)
- Назад в минуле: торговий центр “1000 дрібниць” в Івано-Франківську (ФОТО)
