Івано-Франківськ

Було-стало: кам’яниці Готтесмана-Вайденфельд в Франківську (ФОТО)

ПІК продовжує наочно порівнювати, як змінилося місто Івано-Франківськ (раніше - Станіславів) під плином часу.

77138312 2507745412829124 2491163580951429120 n

 

Кам’яницю на сучасній вул. Мазепи 12 було споруджено 125 років тому. Її власником був заможний єврейський купець Озіяш Готтесман. У документах вона фігурує як прибуткова, втім є один пікантний нюанс. Міський фольклор стверджує, що там містився… бордель. Ані спростувати, ані підт­вердити цей факт краєзнавці не можуть, та й узагалі, початкова історія споруди ховається у темряві, писав “Репортер“.

Точно не знаємо, яким саме бізнесом зай­мався Готтесман, але не бідував. Він викупив сусідню невеличку ділянку із партеровим (одноповерховим) будинком, на якій у 1896 році збудував кам’яницю. Вона виглядала як праве крило номера 12, хоча, насправді, є окремим будинком (Мазепи, 10, колишня перша приватна жіноча гімназія ім.Елізи Ожешко). Уся споруда виконана в єдиному стилі та має спільний увігнутий фасад, зумовлений поворотом вулиці.

kam 1

Крім традиційних винайманих квартир, у правому крилі, протягом кількох років (до середини 1908-го), містилась станиславівська філія «Просвіти». У 1912 році Готтесман продав обидва будинки фірмі «Айзіг Вайденфельд і брат». Вартість оборудки становила 324 000 корон. Потім він передумав, хотів повернути гроші й залишити кам’яниці собі. Дійшло до суду, у підсумку нерухомість залишилась за Вайденфельдом.

81570479 282141322746216 7238159430188007424 n scaled

Айзіг Вайденфельд розпочав бурхливу діяльність. Протягом 1912-13 років з боку двору зробили велику добудову, де розмістилися друкарня й кінозал на 300 місць. Спершу сінематограф не мав власної назви і глядачі казали просто – «йдемо до Вайденфельда». Відзначимо, що і одноповерховий сецесійний вестибюль, і глядацький зал проектував талановитий архітектор Ян Кудельський.

Непоганий прибуток приносило здавання в оренду частини приміщень під представництво «Союзного банку» протягом 1912-1921 років. Але основою бізнесу були друкарня та книгарня. У часи ЗУНР тут друкувалися газети «Републіка» (саме так тоді писалося це слово) і «Нове життя».

55458270 209768206650195 5850021529059852288 n scaled

Після війни кінотеатр припинив роботу, а от у фронтальних приміщеннях відкрився новий заклад, з яким у більшості мешканців асоціювалась уся кам’яниця. Від 1921-го аж до совітів там була польська жіноча гімназія імені Елізи Ожешко. У 1930 році Вайденфельд відкрив і кінотеатр, назвав «Раєм», а в серпні 1936-го перейменував у «Казино». Вайденфельди володіли об’єднаною кам’яницею до початку 1940 року…

68606694 246389712988044 6791158539898322944 n scaled

Після Другої світової у будинку працювали різні навчальні заклади. Нині тут художній факультет Прикарпатського університету. Якщо уважно придивитися, то на сучасному фото можна розгледіти меморіальну дошку на стіні правого крила, яку відкрили у 2001 році. Напис там такий: «В цьому будинку з 1983 до 1999 року працював заслужений художник України, доктор мистецтвознавства, професор Михайло Фіголь». Митець прославився своїми полотнами з історії давнього Галича. Авторами дошки є скульптори Юрій Мисько та Олексій Фіголь – син художника.

Як і більшість старих будинків, кам’яниця Готтесмана-Вайденфельда щось втратила, а щось здобула. До втрат віднесемо кулясті прикраси біля аттику, що на даху. Надбанням є ковані решітки першого поверху, встановлені у 1996 році. 

ПІК пропонує поглянути, як виглядають ці старовинні будівлі нині:

А ось як вони виглядають знадвору:

Читайте також: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено