Ініціативу створення нової житлової колонії висунув Бенедикт Ліберман – представник однієї з найзаможніших родин у місті, який під час навчання у Відні заприятелював із родичем своєї дружини Полем Енгельманном. Від цього моменту ідея створення сучасної комфортної колонії почала набувати реальних обрисів.
Під її будівництво було призначено землю, що належала до родини Ліберманів, на передмісті Станіславова в районі вулиць Галицької і Піастув (Piastów) – зараз Пулюя. Тут мали зрости ряди зручних будинків на свіжому повітрі, віддалені від міського шуму, сповнені спокою.
Розпланування колонії виконав Поль Енгельманн у співпраці із архітекторами Єжи Берлінером і Генрихом Одерфельдом. Будинки і дизайн інтер`єрів проектував також Поль Енгельманн. Керівником будівництва був один із провідних місцевих архітекторів Юлій Фоєрманн (Juliusz Feuermann).
У розплануванні колонії було відтворено передбачувану міським генпланом вуличну сітку. За авторським задумом, вона мала бути забудована рядами будинків, розташованими не вздовж, а поперек основних комунікаційних магістралей. Натомість вздовж фасадів пролягали вузькі вулички для під’їзду до окремих будинків.
Для колонії було запроектовано два типи будинків: одно- та чотириквартирні. Одноквартирний дворівневий дім загальною площею 80 м2 мав велику кімнату, кабінет, кухню і санвузол на першому поверсі, а також дві спальні і другий санвузол на другомуповерсі. У чотириквартирному (експериментальному) будинку по дві двокімнатні квартири площею 40 м2 було розташовано на першому і на другомуповерсі.
На задньому фасаді знаходилася господарська прибудова і вихід на спільну присадибну ділянку городу. Окремі модулі з`єднувалися у блоки бічними стінами. Це значно підвищувало економічність як будівництва, так і подальшої експлуатації і здешевлювало вартість квартир.
Колонія створювалася як житлово-будівельний кооператив під назвою “Нові Доми “(“Nowe Domy”).
До відкриття колонії “Нові Доми” (11 жовтня 1931 року) було проведено житлово-будівельну виставку, що тривала два тижні. Основою експозиції стали два новозбудовані і повністю обладнані типові будинки майбутньої колонії.
Однак так не сталося: було реалізовано тільки фрагменти цього проекту.
Сьогодні ці будинки, оточені багатоповерховою забудовою, справляють враження випадковості свого існування. Три вузькі вулички (зараз Буковинська, Пугачова і Гаморака) і дев’ять окремо стоячих блоків будинків.
Попри отримані протягом років деякі видозміни, “Нові Доми” і зараз справляють особливе враження. Навіть часткова реалізація проекту П. Енгельманна на початку тридцятих років в урбаністичному пейзажі Станіславова була прикладом надзвичайно впорядкованого і раціонального способу життя і способу мислення.
За матеріалами Ігоря Меніва, Сергія Петрицького та групи “Ретро Франківськ”.
Читайте також:
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Стефаника (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Рєпіна (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Лермонтова (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Маланюка (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: потік Млинівка (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: єврейський цвинтар за озером (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: загадкова історія озера на Товарній (ФОТО)
